ВЕСЕ́ЛИЙ (сповнений веселощів, піднесеного настрою), ЖИТТЄРА́ДІСНИЙ, ПРЕВЕСЕ́ЛИЙпідсил.Це був веселий дужий парубок, який ніколи не занепадав духом (О. Довженко); Ольга бігала весела, життєрадісна (Я. Качура); Жінка в його прехороша, препишна, превесела (Марко Вовчок). — Пор. ра́дісний.
РА́ДІСНИЙ (який відчуває радість; який виражає радість; сповнений радості, задоволення); ЗРАДІ́ЛИЙ (який відчув радість); УТІ́ШНИЙ[ВТІ́ШНИЙ] (який приносить утіху, радість; який виражає радість, задоволення); УТІ́ШЛИВИЙ[ВТІ́ШЛИВИЙ] (який приносить утіху, радість); ВІДРА́ДНИЙ (який несе відраду, радість); БЛАГОВІ́СНИЙ (який несе добрі вісті); СВІ́ТЛИЙ, ПРОСВІ́ТЛЕНИЙ, ПРОСВІТЛІ́ЛИЙ, ПРОСВІ́ТЛИЙ, ПРОЯ́СНЕНИЙ, СЯ́ЮЧИЙ, СЯЙЛИ́ВИЙ, ОСЯЙНИ́Й, ПРОМЕНИ́СТИЙ (сповнений радості, задоволення); РОЖЕ́ВИЙ, РА́ЙДУЖНИЙ (про настрій, плани, мрії тощо); СВЯТКО́ВИЙ, СВЯТО́ЧНИЙ, СО́НЯЧНИЙ, СОНЦЕСЯ́ЙНИЙпоет. (наповнений радістю, який виражає радість). Глущак стоїть серед гостей трохи сумний від пізнання і радісний одночасно (О. Довженко); Пісня ллється в радісному гулі (В. Сосюра); Зраділий хлопчик щодуху побіг у степ, де його давно виглядав Євмен (І. Цюпа); Хотілося сказати дружині щось утішне (І. Кириленко); Сад тихо шелестів листям, наче шепотів йому щось утішливе (З. Тулуб); Відрадне почуття проймало Зінька (К. Гордієнко); Увесь світ став прислухатися до його [Т. Шевченка] мови, а на Вкраїні вірші його приймали як благовісне, пророче слово (Панас Мирний); Померкли на мить юні, світлі його марення (О. Гончар); Обличчя матері стало на диво просвітленим, ясним (В. Собко); Вона якийсь час дивилася мовчки на просвітлілі обличчя юнаків (П. Колесник); Марина дослухала пісню. знову попрямувала додому, тиха й прояснена, немов знайшла собі порадницю і поділилася з нею бідою (З. Мороз); Сяючими очима дивився юнак на Віру Павлівну (Г. Хоткевич); У погляді сяйливому, гарячому почувається внутрішня пристрасть, прихована жага (О. Гончар); На порозі, наче весняночка, стала розрум’янена і осяйна Мар’яна (М. Стельмах); Нехай зимою злючою Вона [земля] спочине в сні, Щоб зеленню пахучою Прибратись навесні, Щоб з ниви колосистої Був добрий урожай, — То й долі променистої Зазнає рідний край (М. Вороний); Сповнений рожевих надій і блискучих планів, повернувся Чорбаряну додому (М. Чабанівський); Стара мати була переповнена райдужними надіями про майбутнє сина (Я. Качура); Незважаючи на невдачу, настрій у всіх був бадьорий і святковий (Л. Дмитерко); Щось раптом заскреботіло на серці.. і святочний настрій цього вечора увірвався (Л. Яновська); Ти одна стоїш передо мною В білім платті, з сонячним чолом (Т. Масенко); Вона не мала сили відірвати від його сонцесяйного погляду своїх очей (Ю. Збанацький). — Пор. 1. весе́лий.
ЩАСЛИ́ВИЙ (про життя, юність, вік і т. ін. — сповнений достатку, щастя, радості, задоволення), РА́ДІСНИЙ, ПРЕКРА́СНИЙ, СОЛО́ДКИЙ, БЕЗХМА́РНИЙ, НЕЗАТЬМА́РЕНИЙ, СО́НЯЧНИЙ, ЗОЛОТИ́Й, КРА́СНИЙфольк.,КРА́СЕНфольк.,ПРОМЕНИ́СТИЙпоет.,БЛАГОСЛОВЕ́ННИЙкнижн.,БЛАГОСЛОВЕ́Нкнижн.,ЩА́СНИЙрозм.,ПОГО́ЖИЙрідко.Цей Святвечір, .. ці колідки й щедрівки мають для мене значення, промовляють до мене згадками щасливих дитячих літ (М. Коцюбинський); — Коли б мені мати таку, як у тебе, радісну старість (Ю. Яновський); Коли ви будете знати минуле, то знайдете шлях і до прекрасного майбутнього (І. Шаповал); Давнє дозвілля, солодке життя довелося забути (М. Зеров); Безхмарна юність проліта. Надходять зрілості літа (М. Упеник); Поглянеш на такуюність незатьмарену — і сам у душі усміхнешся (М. Стельмах); — Мені хочеться бути майстром на весь світ і щоб життя навкруги було красиве та сонячне (Ю. Яновський); Золоте дитинство: Чи не так, як.. весну, Я бачила кохання й молодощі. І все, чим красен людський вік убогий? (Леся Українка); Щоб з ниви колосистої Був добрий урожай. — То й долі променистої зазнає рідний край (М. Вороний); — Благословенне життя і в стократ благословенна країна, що простим серцем відкриває шлях у безсмертя (Я. Галан); О, як всім радісно тут стало!Схотілось щасного життя (П. Тичина); З новим роком побажаю я нам долі тихої, погожої та роботящої (М. Коцюбинський). — Пор. 2. безтурбо́тний.
ЩАСЛИ́ВИЙ (який приносить або приніс щастя, успіх, удачу), РА́ДІСНИЙ, ГА́РНИЙ, ЗОЛОТИ́Й, БЛАГОПОЛУ́ЧНИЙкнижн.,ЩА́СНИЙрозм.Багато поля Комусь дала щаслива доля (Л. Глібов); Гримить! Тайна дрож пронимає народи, .. Мільйони чекають щасливої зміни (І. Франко); «От буде радий Роман!Піде його смуток на болота та на пущі!» — думала баба, несучи додому радісну звістку для Романа (І. Нечуй-Левицький); Чи де бенкет, чи де обід, Або весіллячко, родини, — Такої гарної години Ніколи не втеряю я (Л. Глібов); Через п’ять днів Люба йде у відпустку, — жде не діждеться того вимріяного золотого дня (І. Волошин); Благополучний рік; Щасну долю молодим судили (П. Куліш). — Пор. благода́тний.
Словник антонімів
РАДІСНИЙ
СУМНИЙ
1. Який відчуває почуття радості, сповнений радості, виражає радість.
Який сумує, відчуває сум, сповнений суму, виражає сум, невеселий.
сумний, а, е вістка, година, день, зустріч, повідомлення, свято, факт; для батька, для Ганни, для колективу, для матері, для народу, для сина. Дуже, особливо, цілком радісний
сумний. Бути, стати радісним
сумним.
І припала така година Дуже радісна і трохи сумна: У Миколи були іменини (В. Симоненко). І далі вона писала в такому ж дусі і довго потім плакала і радісними й сумними слізьми (М. Хвильовий). Мої сумні й радісні дороги (Д. Павличко).
Пор. ще: ВЕСЕЛИЙ
СМУТИТИСЯ
РАДУВАТИСЯ
СМУТИТИСЯ
Відчувати радість, перебувати в піднесеному настрої, тішитися.
Відчувати смуток, ставати смутним, перебувати в пригнобленому настрої, сумувати, журитися.
Радуватися
смутитися з приводу чого-н. Вельми, гаряче, від щирого серця, щиро радуватися
РА́ДІСТЬ (почуття задоволення, приємність), РА́ДОЩІмн.,РАДІ́ННЯрозм.;УТІ́ХА[ВТІ́ХА], ОТУ́ХАдіал. (те, що втішає); ВІДРА́ДА, РОЗРА́ДАрозм.,ВІДРА́ДОЩІмн. діал.,ВІДРА́ДІСТЬ[ВІДРА́ДНІСТЬ]розм. (те, що дає задоволення); ТОРЖЕСТВО́ (з приводу перемоги, успіху); ТРІУ́МФ (з приводу успіху); ПРО́СВІТОК, ПРО́СВІТ (тимчасове, короткочасне почуття). Еней од радості не стямивсь, Що Турн виходить битись з ним (І. Котляревський); О, перекинь моста, моя немудра пісне, До радощів людських і до людських зусиль (М. Рильський); Зворушені, ввійшли ми в оце світле царство молодого життя, і воно зустріло нас хмільним гомоном безжурних веселощів і молодого радіння (Ю. Смолич); Всіх згадали, та забули Помолитися за тих, Хто конає в злій неволі Без відради та утіх (П. Грабовський); Ще прийде отуха на людей, що дозволили собі ярма надіти (П. Панч); Усе навіює відраду — і вітряки, й сади густі (В. Сосюра); А тепер я не знаходжу Для серця розради (І. Франко); Молодощі, відрадощі! На серденьку своя воля (Ганна Барвінок); Одрадість у серці розквітла (Леся Українка); Не маю я відрадності від свого нелюба (П. Чубинський); Марусякові почало здаватися, що таки дійсно Юріштан сидить.. Злобою і торжеством переповнилося серце опришка (Г. Хоткевич); За столом здіймався страшенний заколот.. Кінчалось звичайно тріумфом слабішої сторони, та в ґрунті були задоволені всі (М. Коцюбинський); — Коли б не здичавіти в цих закутках. Тільки й просвітку, що з тобою (І. Ле); Знову невсипуща журба захопила її в свої цупкі обіймища.. Ні, немає розгадки, просвіту не видно! (Панас Мирний).
суму. Виражати, відчувати, приносити, робити кому-н. чимось радість
сум, смуток. Сприяти чиїйсь радості
чиємусь смутку.
Лиха та радість, по котрій сум наступає. Радість красить, а печаль палить (Народні прислів’я). Таки став,- крізь радість і смуток посміхалася жінка. І це слово «Ярина» бринить йому печаллю і радістю (М. Стельмах); Аби могла почуть в душі моїй Луну твоєї радості чи суму (Д. Павличко). Тепер він з нами в радості і сумі (Л. Костенко).
І почав Гурамішвілі, ставши серед хати, Да словами ж Руставелі світ старий хитати. Що ні вірш та що ні думка — радощі ж і болі (П. Тичина). Вона була рада Катерині, бо не мала в себе ні рідних, ні добре знайомих; не мала з ким поділитися ні радістю, ні горем (С. Чорнобривець). Нема, як то бува часом, чоловік і жінка гостей вітають. що бачиш, живуть вони, як свої і все у їх вкупі: болещі і радощі, думки і гадки. (Марко Вовчок). Все в тобі прекрасне і священне, Мамо моїх радощів і мук (В. Симоненко).
Пор. ще: ВЕСЕЛИЙ
СМУТИТИСЯ
РАДУВАТИСЯ
СМУТИТИСЯ
Відчувати радість, перебувати в піднесеному настрої, тішитися.
Відчувати смуток, ставати смутним, перебувати в пригнобленому настрої, сумувати, журитися.
Радуватися
смутитися з приводу чого-н. Вельми, гаряче, від щирого серця, щиро радуватися
