Меню Рубрики

Синоним к слову великий на украинском языке

Великий Синоніми

Великий Синоніми Прикметник форми

  • адепт, кваліфіковані, володіють, експерт, тріщини, можливості, apt, хороші.
  • відросте, літні, дорослого, виріс, повнорозмірне, розвинених, повний, завершені, дозріла, готовий.
  • важливі, непрямі, пам′ятного, вагомі, значні, життєво важливим, потужний, видатних, видатний, важливе значення, впливових, серйозні, спеціальні.
  • великі, величезні, величезний, великий, переважна, широкий, довгий, тривалий, тривалої, затяжної, рясні, численні, незліченні.
  • великі, величезні, значні, масивні, великий, помітних, громіздкі, достатньо, гігант, гігантські, обширна.
  • головний, головне, основне, провідні, настоятеля.
  • дуже добре, перший курс, добре, приголомшливе, величезний, хвилювання.
  • чудовий, визначним, важливі, видатні, відмінні, покращений.
  • широкі, просторі, просторо, просторий, експансивний, ємний, широкий, широка, переважна, великі, величезні.
  • широке поширення, значні, поширена, всеосяжний, оптова, підмітання, далекосяжні, дальній, великомасштабних, загальні, широко поширеними.

Великий Синоніми Прислівник форми

  • ну, успішно, зручно, вигідно щасливо, задовільно.

Великий Синонім посилання:адепт, кваліфіковані, експерт, можливості, дорослого, повний, важливі, непрямі, значні, життєво важливим, потужний, видатний, важливе значення, впливових, серйозні, великі, величезні, великий, переважна, широкий, довгий, рясні, численні, незліченні, великі, величезні, значні, масивні, великий, помітних, громіздкі, достатньо, гігант, гігантські, головний, дуже добре, приголомшливе, хвилювання, чудовий, важливі, видатні, покращений, широкі, просторі, просторий, експансивний, ємний, широкий, переважна, великі, величезні, широке поширення, значні, всеосяжний, далекосяжні, дальній, загальні, ну,

Великий Антоніми

Синонім дня

Трасування: відстеження, Trail, слідувати, собака, тінь, мисливська собака, переслідувати, переслідувати, стебло, полювання, трек, стежка, розслідування, аналізувати, ретельно.

Источник статьи: http://ukrainian.abcthesaurus.com/browse_synonyms/synonyms_for_%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B8%D0%B9.html

великий 2

відмінок однина множина
називний Вели́кий
родовий Вели́кого
давальний Вели́кому
знахідний Вели́кий
орудний Вели́ким
місцевий на/у Вели́кому
кличний Вели́кий
відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний вели́кий вели́ка вели́ке вели́кі
родовий вели́кого вели́кої вели́кого вели́ких
давальний вели́кому вели́кій вели́кому вели́ким
знахідний вели́кий, вели́кого вели́ку вели́ке вели́кі, вели́ких
орудний вели́ким вели́кою вели́ким вели́кими
місцевий на/у вели́кому, вели́кім на/у вели́кій на/у вели́кому, вели́кім на/у вели́ких

Словник синонімів

БАГА́ТИЙ (про урожай, улов і т. ін.), ВЕЛИ́КИЙ, ДО́БРИЙ, ЩЕ́ДРИЙпідсил., ЩЕДРО́ТНИЙпідсил. розм.;РЯСНИЙ (про урожай). Пливуть додому рибаки, везуть улов багатий (Н. Забіла); Де дружна ланка, там добрий урожай (прислів’я); Ори щасливо, виорюй глибоко її, ту десятину — славну ниву, — хай родить щедрі врожаї; Не раз уже земля розквітнула садами, обтяжена була щедротними плодами, віддавши людям дар за чесну працю їх (І. Гончаренко); Бажаю вам, друзі, рясних урожаїв на ваших ланах і в ваших садах-виноградах, багатих добутків у ваших шахтах і рудниках (М. Рильський).
БЕЗМЕ́ЖНИЙ (про простір — який не має видимих меж), БЕЗКОНЕ́ЧНИЙ, БЕЗКРА́ЙНІЙ, БЕЗКРА́ЇЙ, НЕСКІНЧЕ́ННИЙ, БЕЗКІНЕ́ЧНИЙрідше, БЕЗБЕРЕ́ЖНИЙ, НЕОКРА́ЇЙпоет.; БЕЗДО́ННИЙ (звичайно про небо); БЕЗМІ́РНИЙ, НЕЗМІ́РНИЙ, НЕЗМІ́РЯНИЙ, НЕЗМІРЕ́ННИЙпідсил., НЕВИМІ́РНИЙрідше (який неможливо або важко виміряти); НЕОГЛЯ́ДНИЙ, НЕОЗО́РИЙ, НЕОЗО́РНИЙрідше, НЕОСЯ́ЖНИЙ (який неможливо або важко оглянути зором); НЕСХОДИ́МИЙ, НЕСХО́ДЖЕНИЙрідше (який неможливо або важко обійти через великий простір, велику довжину). Микола Щорс висовував голову у віконце, йому було видно безкінечні рейки, безмежний степ (С. Скляренко); Степи, степи, безконечні українські прерії, як любить вона згадувати їх! (О. Гончар); Ранок був чудовий. На безкрайньому лазуровому небі — ні хмаринки (В. Гжицький); Береги далеко. Правий — гори, кучугури і переярки в лісах. Лівий — мілини, пісок, верболози і безкраї, нескінченні соковиті луки (Ю. Смолич); Маланка пішла на поле. Припала вухом до безбережної ниви (М. Коцюбинський); В синій барві небонеокрає (А. Малишко); Біла-біла й легка, як пушинка з кульбаби, загубилася в бездонній синяві хмарка (О. Донченко); На небі, в безмірній темній безодні, почали моргати перші зорі (І. Франко); Небо без жодної хмаринки відбивається в плесі, і від того річка здається незмірної глибини (І. Багмут); З невимірних космічних глибин дивились на неї спокійні зорі (О. Гончар); Східна Європа. Неоглядні безмежні простори, найбільша в світі рівнина, басейни численних повноводних рік (О. Левада); Ой ти, поле неозоре! — Ані краю, ні кінця (М. Успеник); Степ і степ, а над ним неосяжний простір неба (А. Шиян); Степ! Неозорий, несходимий степ! Розігнався ти голубими просторами з півночі на південь, докотився пшеничним прибоєм до синього моря (О. Донченко); Ігор спить — і водночас не спить, він думками змірює від Дону до Дінця несходжені степи (Н. Забіла). — Пор. 2. вели́кий, 1. нескінче́нний, 1. просто́рий.
ВАЖКИ́Й (здійснення, проведення чи подолання якого потребує великих зусиль, крайнього напруження), ТЯЖКИ́Й, ТРУДНИ́Й, НЕЛЕГКИ́Й, СКЛАДНИ́Й, ВЕЛИ́КИЙ, СУТУ́ЖНИЙ, СКРУТНИ́Й, ПЕКЕ́ЛЬНИЙпідсил.,ДВОЖИ́ЛЬНИЙрозм.,УТЯ́ЖЛИВИЙ[ВТЯ́ЖЛИВИЙ]діал.; ЧО́РНИЙрозм. (про роботу — пов’язаний із великим фізичним напруженням, з виробничим трудом). Боротьба була довгою і важкою (З. Тулуб); Оволодіти майстерністю справжнього керівника, навчитися розумно користуватися своїми правами — річ важка, складна (з журналу); Тяжка праця дуже зарані зігнула його стан (І. Нечуй-Левицький); Під час революції вона билась там [на Кавказі] з військом. Залягала в горах, робила трудні переходи (М. Коцюбинський); Нелегка це справа — новорічні побажання. Тут майже неможливо бути оригінальним (М. Рильський); Щоб прийшло на землю сподіване щастя, треба великої праці (М. Коцюбинський); В час сутужного походу Ти принось мені пісень (П. Усенко); О. Нестор довгу хвилю мовчав, мабуть, силуючись розпутати оту скрутну загадку (І. Франко); — Хотіла б я знати, скільки копійок заробите ви за день такої пекельної праці (Л. Яновська); — Ну, Марійко, чи вийде з моєї дочки письменниця? ..Формула тут проста: любов і двожильна праця (О. Донченко); Кождої погідної днини Захар Беркут ходив у свою пасіку, хоч дорога була утяжлива і досить далека (І. Франко); Порозгороджувалися люди не то що поміж собою, а й роботу розгородили: то — чорна, а то — біла, — благородна б то (Панас Мирний).
ВАЖКИ́Й (про злочин, провину тощо — пов’язаний з дуже поганими вчинками та їх наслідками), ТЯЖКИ́Й, ВЕЛИ́КИЙ, СЕРЙО́ЗНИЙ, СМЕРТЕ́ЛЬНИЙпідсил. [Джонатан:] Важкі гріхи.. взяв на душу нещасний мій товариш! (Леся Українка); Тяжкий злочин — убивство (М. Стельмах); Я спокутувала свій великий гріх (І. Нечуй-Левицький); Арапников упіймався на фальсифікації цифр спостережень. Це була серйозна провина (М. Трублаїні); [Єпископ:] Смертельний гріх оці твої прокльони (Леся Українка).
ВАЖЛИ́ВИЙ (який має особливе значення, заслуговує особливої уваги), ВЕЛИ́КИЙ, ВЕЛИЧЕ́ЗНИЙпідсил.,ВИЗНАЧНИ́Й, ПОВА́ЖНИЙ, ВАГО́МИЙ, ВАГОВИ́ТИЙрідше,НЕМАЛОВА́ЖНИЙ, ЗНАЧУ́ЩИЙ, НЕЗВИЧА́ЙНИЙпідсил., СЕРЙО́ЗНИЙ, ВА́ЖНИЙрозм.;ВИРІША́ЛЬНИЙ, ЦІ́ННИЙ, НЕОЦІНЕ́ННИЙпідсил.,ДОРОГОЦІ́ННИЙпідсил.,КАРДИНА́ЛЬНИЙпідсил. книжн., НЕОЦІ́ННИЙпідсил. рідше,ДОРОГИ́Йрідко (який має основне значення, визначає дальший хід чогось, допомагає в чомусь); ГРАНДІО́ЗНИЙ, ІСТОРИ́ЧНИЙ, ЕПОХА́ЛЬНИЙкнижн. (який має велике значення для цілої епохи, тривалого часу); ЗНАЧНИ́Й, ЗНАЧЛИ́ВИЙрідше,ПОМІ́ТНИЙ, НЕАБИ́ЯКИЙ, НЕМАЛИ́Й (досить важливий). Дуже важливі події сталися в світі (О. Довженко); Ішли партизани ярами, борами, На діло велике ішли (П. Воронько); Визначні події в житті народу.. неодмінно відбиваються в народній творчості (М. Рильський); Я сидів і дивився на воду І про речі поважні гадав (В. Самійленко); Місткі слова знаходить поет для розкриття ваговитої думки (з газети); Немаловажна справа; Найсвятіший обов’язок молодого літератора — створювати такі художні полотна, які були б суспільно значущими (В. Козаченко); Йому треба було одвезти в одно місто доручення в одній серйозній справі (М. Коцюбинський); Справа була вельми важна (Б. Грінченко); Друге, що в моєму дитинстві було вирішальним для характеру моєї творчості, це любов до природи, правильне відчуття краси природи (О. Довженко); Крутизна траєкторії мін у горах виявилась особливо цінною (О. Гончар); Я гаряче потиснув руку Марії Кіндратівні, мовчазливо дякуючи старій за неоціненне повідомлення (Ю. Збанацький); Гинули одні, А інші виривалися із виру, Приносячи дорогоцінні вісті (М. Рильський); Мистецтво й доба, художник і час — ці питання завжди були для письменників і митців кардинальними й животрепетними (О. Левада); Грандіозні успіхи в галузі космонавтики; Ніхто ще не знав про історичну нараду, в якій він за одним столом з народними полководцями щойно брав участь (О. Гончар); Епохальний твір мистецтва; Значна подія; Помітним досягненням нашої літератури останніх років став роман у віршах Ліни Костенко «Маруся Чурай» (з журналу). — Пор. знаме́нний.
ВЕЛИ́КИЙ (який значно перевищує звичайний, властивий даним предметам розмір, обсяг), ЧИМА́ЛИ́Й, НЕМАЛИ́Й, ПОБІ́ЛЬШЕНИЙрідше, ВЕЛИЧЕ́ЗНИЙпідсил.,ВЕЛЕТЕ́НСЬКИЙпідсил.,ГІГА́НТСЬКИЙпідсил.,КОЛОСА́ЛЬНИЙпідсил.,ГРАНДІО́ЗНИЙпідсил.,МОГУ́ТНІЙпідсил.,ПОТУ́ЖНИЙпідсил.,ВАЖКИ́Й, ПРЕВЕЛИ́КИЙрозм. підсил.,ВЕЛИЧЕ́ННИЙрозм. підсил.,ЗДОРО́ВИЙрозм.,ЗДОРОВЕ́ЗНИЙрозм. підсил.,ЗДОРОВЕ́ННИЙрозм. підсил.,ЗДОРОВЕ́ЦЬКИЙрозм. підсил.,ПОРЯ́ДНИЙрозм.,ОТАКИ́Йрозм.,ОТАКЕ́ННИЙрозм. підсил.; КАПІТА́ЛЬНИЙпідсил.,МОНУМЕНТА́ЛЬНИЙпідсил. (про будову, споруду); МАСИ́ВНИЙ (який має значну масу); ГРОМІЗДКИ́Й (який займає багато місця — про предмет); ОБ’Є́МНИЙ, ОБ’Є́МИСТИЙ (значний, об’ємом — про твір, дерево тощо); РО́СЛИЙ, РОСЛА́ВИЙрозм.; (високий на зріст); ДОРІ́ДНИЙ, ДОБІ́РНИЙ, Я́ДЕ́РНИЙ, БУ́ЙНИЙ (про фрукти, овочі, зерно); ВЕЛИЧЕ́НЬКИЙ, ЧИМАЛЕ́НЬКИЙ, НІЧОГЕ́НЬКИЙрозм. (який трохи перевищує звичайний розмір). Шлях вився до великої мурованої брами (І. Нечуй-Левицький); Вже один [короп] у торбі є! — Великий? — Та чималий! (М. Рильський); Гонить [вітер] хвилю немалу (А. Малишко); На обід посідали [опришки] за величезним, найбільшим каменем (Г. Хоткевич); Велетенський мурашник, майже в людину, був огороджений (Є. Гуцало); Стоять на Карловім мосту гігантські скульптурні постаті (О. Гончар); Декорація — якісь два колосальні вікна (В. Еллан); Вночі будова здавалася ще більш могутньою і грандіозною (Я. Баш); Згадувала [Тетяна Василівна], як пішов [Кулик] від неї. Лев’яча голова, потужне тіло, легка хода з підстрибом (П. Загребельний); Важкі електровози; В шапці віз лист з превеликою печаттю (Марко Вовчок); Дійшли ми до величенного каменя (О. Стороженко); Дві здорові собаки кинулися на них з-під комори (Панас Мирний); Хо вступає в здоровезну кам’яницю (М. Коцюбинський); Повикопували в землі здоровеннії печі (П. Куліш); Олесь.. вернувся з здоровецьким шматком паляниці (А. Кримський); Куховар.. поклав йому в казанок з юшкою порядний кусень вареного філе (переклад М. Лукаша); Як вона, невеличка молодиця, змогла вигодувати отакого Свирида (М. Стельмах); [Корній:] На Десну будемо ходити рибалити, там сомиотакенні водяться (П. Кочура); Перед його очима виростали капітальні будинки (І. Багмут); В Україні є чимало монументальних дубів, вирощених людиною (з журналу); Вони відчинили масивні дубові двері з блискучою ручкою (О. Донченко); Брянський запропонував ці прості сідла замість стандартних армійських в’юків, важких і громіздких (О. Гончар); Обидві антології відкриваються об’ємними статтями укладачів (з газети); Узяв я участь у повному виданні творів.. Осипа Федьковича й видав об’ємистий перший том [поезії] (І. Франко); Біля дверей та престолу держали варту рослі ратники (Ю. Опільський); На столі стояли.. сухарці, варення і повний піднос великих, дорідних та добірних червонобоких груш (І. Нечуй-Левицький); І ллється збіжжя золоте, ядерне, урожайне (Н. Забіла); Прийнявся Півень жито розгрібать І буйні зерна вибирать (Л. Глібов); Живемо ми в одній величенькій кімнаті (О. Ковінька); В руках Каргет тримав чималенький.. пакунок (Ю. Шовкопляс); Калюжа була таки, нівроку, нічогенька (Ю. Смолич).
ВЕЛИ́КИЙ (який займає значний простір), ЧИМА́ЛИ́Й, НЕМАЛИ́Й, ВЕЛИЧЕ́ЗНИЙпідсил.,ВЕЛЕТЕ́НСЬКИЙпідсил.,ГІГА́НТСЬКИЙпідсил.,ГРАНДІО́ЗНИЙпідсил.,КОЛОСА́ЛЬНИЙпідсил.,ШИРО́КИЙ, ШИРОЧЕ́ЗНИЙпідсил.,ШИРОЧЕ́ННИЙпідсил.,ОБШИ́РНИЙ, ШИРОКОПО́ЛИЙпоет.,ПРЕВЕЛИ́КИЙрозм. підсил.,ЗДОРО́ВИЙрозм.,ЗДОРОВЕ́ННИЙрозм. підсил.,ЗДОРОВЕ́ЗНИЙрозм. підсил.Над річкою стояв великий гай (Л. Глібов); До самої хати підходить чималий сад (М. Стельмах); Внизу.. розкинулось величезне плато, що зеленіло виноградниками, нивами й садами (О. Гончар); Велетенський парк, що з його краси так милувалася Сахно. промайнув за дві-три хвилини (Ю. Смолич); Київ — немов гігантський ботанічний сад (із газети); А хіба не може зацікавити дитячих письменників така тема, як перетворення грандіозної піщаної пустелі в багатющий плодородний край? (О. Донченко); У ХVІІІ і ХІХ сторіччях трудовий народ України цивілізував колосальні простори диких причорноморських і приазовських степів (О. Левада); Край її [долини] упирався в самий край неба, така вона була широка і довга (Панас Мирний); Думав Давид про широчезні неоглядні простори степові (А. Головко); У мене нема ні таких гаїв, ні таких широченних лугів (П. Куліш); Світлиця була обширна і ярко освічена (І. Франко); Хвилює вітер лан широкополий (П. Дорошенко); Батьківщина у нас превелика (П. Воронько); Ставок був здоровий і далеко розлився в поле між двома невисокими горами (І. Нечуй-Левицький); Бігаючи раз так весною по здоровенних калюжах. вона занепала (Панас Мирний). — Пор. 1. безме́жний.
ВЕЛИ́КИЙ (який перевищує інші подібні за ступенем або силою вияву), ЧИМА́ЛИ́Й, НЕМАЛИ́Й, ДУ́ЖИЙ, ЗНАЧНИ́Й, НЕАБИ́ЯКИЙ, ДО́БРИЙ, ВАЖКИ́Й, ВЕЛИЧЕ́ЗНИЙпідсил.,ВЕЛЕТЕ́НСЬКИЙпідсил.,ПРЕВЕЛИ́КИЙпідсил.,МОГУ́ТНІЙпідсил.,КОЛОСА́ЛЬНИЙпідсил.,ГРАНДІО́ЗНИЙпідсил.,ТИТАНІ́ЧНИЙпідсил.,ШАЛЕ́НИЙпідсил.,МАСШТА́БНИЙ, НЕСВІ́ТСЬКИЙрідше, підсил., ГОМЕРИ́ЧНИЙрідко,НЕСОСВІТЕ́ННИЙрозм. підсил.Всі підняли великий крик (І. Котляревський); Спека була чимала (Леся Українка); Далеко в зеленому степу лунає дужий баритон вівчара (І. Нечуй-Левицький); В голові гуло. А в усьому тілі відчувалася важка, незвична втома (В. Козаченко); Скинення царя і самодержавства ми.. зустріли з величезною стихійною радістю (О. Довженко); Владна зламати вона [Кіпріда] велетенську потугу героїв (М. Зеров); Тепер прийняла вона Оксану з превеликою радістю (Л. Яновська); З-під гарби чулося могутнє хропіння (Григорій Тютюнник); Силою колосального напруження я вихоплюю свого револьвера і починаю цілитись (П. Колесник); І всі ці великі нещастя [голод, неосвіченість, тиранія тощо в дореволюційній Росії] величезні, колосальні, грандіозні (Леся Українка); Титанічна працездатність людини; Вирушали удосвіта, холодком, поки не було ще отієї шаленої спеки (І. Муратов); У ньому [романі Тихого «Рахунок за сонце»] нема масштабного зображення подій (з журналу); На той несвітський крик миттю прибігли слуги баронеси (Леся Українка); На.. слова Божка зала вибухає гомеричним реготом (Т. Масенко); В несосвітеннім сум’ятті Вперед ми рвались без ваги (переклад М. Лукаша). — Пор. 1. винятко́вий, 1. надзвича́йний, 1. необме́жений, 1. необме́жений, несказа́нний.
ВЕЛИ́КИЙ (який перевищує інші подібні кількістю), ЧИМА́ЛИ́Й, НЕМАЛИ́Й, ЗНАЧНИ́Й, ЧИСЛЕ́ННИЙ, СЕРЙО́ЗНИЙ, ВЕЛИЧЕ́ЗНИЙпідсил., ВЕЛЕТЕ́НСЬКИЙпідсил., ПРЕВЕЛИ́КИЙпідсил., КОЛОСА́ЛЬНИЙпідсил., ГРАНДІО́ЗНИЙпідсил., НЕЗЛІЧЕ́ННИЙпідсил., НЕЗЛІЧИ́МИЙпідсил., НЕЗЧИСЛЕ́ННИЙпідсил., ВЕЛИЧЕ́ННИЙрозм. підсил., НЕСОСВІТЕ́ННИЙрозм. підсил., СТРАШНИ́Йрозм. підсил., ТИ́СЯЧНИЙрозм., ВА́ЛЬНИЙдіал.Вона жила великою сім’єю, з дочками, сиротами-внуками (Панас Мирний); Коли поїзд зупинився на станції Жмеринка, до нього відразу ж підійшов чималий гурт залізничників (М. Стельмах); Треба, щоб військо стояло напоготові побіля границі [кордону], та ще, щоб немала і сила (Г. Квітка-Основ’яненко); Противник теж підкинув значні сили піхоти (О. Гончар); Там [у Петрівцях] була численна й добра книгозбірня (Н. Рибак); Серйозних втрат зазнав ворог від наших військових флотилій (з журналу); Розгромлені в запеклих боях, котились за Дніпро величезні гітлерівські полчища (О. Довженко); Кругом хати росли старі велетенські волоські горіхи (І. Нечуй-Левицький); Каже [внук], ніби то далекі світи, превелике множество [кількість] планет (І. Цюпа); В момент атомного вибуху виділяється колосальна кількість енергії (з журналу); Грандіозна маніфестація виходить на вулиці. (І. Микитенко); Війна принесла народові незліченні біди, нечувані руйнування (І. Цюпа); По отавах і зайвих полях паслись незлічимі гурти овець (Д. Мордовець); Немов незчисленні орди дикунів-велетнів. шуміли сосни (С. Васильченко); Заспівав [співець], і юрба величенна, Мов життя на той час запинила [зупинила] (Леся Українка); Квитки [до театру] коштують, мабуть, суму несосвітенну (О. Полторацький); І дворянства страшну силу У мундирах розплодила (Т. Шевченко); Він, мов справжній суддя слідчий, не переставав тягти з нього жили тисячними питаннями (І. Франко); Не ножем, а гарматами воює, то є ціла армія вальна (Л. Українка).
ВЕЛИ́КИЙ (якому в значній мірі властива певна ознака, риса характеру), ЧИМА́ЛИ́Й, НЕМАЛИ́Й, ВЕЛИЧЕ́ЗНИЙпідсил., ПРЕВЕЛИ́КИЙпідсил., НЕЗМІ́РНИЙпідсил., НЕАБИ́ЯКИЙ, СТРАШНИ́Йрозм. підсил., ПОРЯ́ДНИЙрозм.Усяк бачив, що Тимоха велике ледащо (Г. Квітка-Основ’яненко); З того, що довелося мені досі перечитати, я вбачаю талан чималий (Панас Мирний); Кіно вимагає величезної працелюбності (О. Довженко); Ото був превеликий знахар! (Б. Грінченко); Незмірні гордощі сповнюють душу (М. Рильський); Шофер.. виявився неабияким баляндрасником (О. Гуреїв); На неї вперше напав страх, найшло каяття, що вона покохала такого страшного чоловіка, покохала страшного катюгу України (І. Нечуй-Левицький); — Я скажу тобі, що з тебе порядний егоїст. (А. Кримський).
ВИДАТНИ́Й (який виділяється серед інших якими-небудь надзвичайними рисами, якостями, особливостями), ВИЗНАЧНИ́Й, ВЕЛИ́КИЙ, БЛИСКУ́ЧИЙпідсил.,ВІДО́МИЙ, ЧІ́ЛЬНИЙ, ЗНАМЕНИ́ТИЙпідсил., СЛА́ВНИЙпідсил., ЗНА́НИЙрідше. Фольклорна основа притаманна всім справді видатним великим творам усіх віків і народів (М. Рильський); Одразу потрапив [Франко] в оточення молоді, яка вже бачила в ньому визначний поетичний талант (П. Колесник); Дуже дорога нам постать великого Кобзаря України — Тараса Шевченка (з газети); А. В. Луначарський був блискучим літературним і художнім критиком (з журналу); — Я купець, відомий у Києві (І. Нечуй-Левицький); Приїхали також [до Одеси] і чільні діячі та керівники всеросійських громадських інституцій, промислових і торговельних об’єднань, земських союзів та союзів міст (Ю. Смолич); Се та знаменита криниця, до якої з’їздяться люди з далеких сіл (М. Коцюбинський); Від знаного поета народного, селянина Павла Думки з Купчинець, одержали ми кілька поезій (І. Франко). — Пор. славе́тний.
ВИНЯТКО́ВИЙ (який незвичайно рідко зустрічається, трапляється серед кого-, чого-небудь, завдяки чому виділяється із загального ряду), ОСОБЛИ́ВИЙ, РІ́ДКІСНИЙ, РІ́ДКИЙрідше,УНІКА́ЛЬНИЙ, ЕКСТРАОРДИНА́РНИЙкнижн.,ВИЇМКО́ВИЙзаст.Людину павук кусає лиш у виняткових випадках (з журналу); [Мічурін:] У мене сьогодні особливе свято (О. Довженко); Особлива ситуація. Йому [Д. І. Яворницькому] пощастило придбати різними способами.. рідкісні зразки запорозької зброї (І. Шаповал); Гостям показали справді унікальний витвір — перший глобус місяця з усіма впадинами та рельєфами на його лицевій і тильній стороні (І. Волошин); Він [лікар] почав діяти, і за годину Еріка розплющила очі. Заходи Майєра були екстраординарними, але, безперечно, дійовими (В. Собко); Понура постать стоїка-революціонера Рахметова натякає нам на щось справді оригінальне й нове, хоч, може, й нетипове, виїмкове (Леся Українка). — Пор. видатни́й, 1. незвича́йний, 3. вели́кий.
ВИСО́КИЙ (про події, твори тощо — важливий за своїм значенням), ВИДАТНИ́Й, ПОЧЕ́СНИЙ, ВЕЛИ́КИЙ. Лікар.. віддав на суд компетентних і високих зборів своїх колег плоди всієї своєї шістдесятилітньої діяльності (Ю. Смолич); Кіно в житті села було видатною подією (Григорій Тютюнник); Колектив [бандуристів] одержав чимало почесних нагород (з журналу); Великі творяться діла в нашім краї (М. Рильський).
ВИСО́КИЙ (спрямований на здійснення величної мети), БЛАГОРО́ДНИЙ, ВЕЛИ́КИЙ, СВЯТИ́Й, СВЯЩЕ́ННИЙ. Смерть його [Мічуріна] відгукнулась у серцях потомків.. тихою задумою вдячності й глибокої пошани до високого подвигу людського життя (О. Довженко); Павло Грабовський є одним із тих кращих представників демократичної інтелігенції, які в умовах царського ладу гинули за благородні, високі ідеї, йшли на каторгу, на заслання (з підручника); Ішли партизани ярами, борами, На діло велике ішли (П. Воронько); [Лицар (з найнижчого уступу скелі):] Святий цей запал, а проте даремний (Леся Українка); Привіт Болгарії, що пута вікові В священній боротьбі розбила вщент, навіки (М. Рильський).
ВИСО́КИЙ (який займає відповідальну державну посаду, має широкі повноваження), ВЕЛИ́КИЙ. — Я запросив з Варшави багато високих гостей, щоб показати їм свій палац (І. Нечуй-Левицький); Лакей улесливо, наче перед великими чинами, відкрив людям чавунні ворота (М. Стельмах).
ДОРО́СЛИЙ (який вийшов з дитячого віку), ПОВНОЛІ́ТНІЙ, ВЕЛИ́КИЙрозм., ЧИМА́ЛИ́Йрозм., НЕМАЛИ́Йрозм., ОПЕ́РЕНИЙ[ОПІ́РЕНИЙ]жарт. — Я навіть змалку почувалась дорослою, я наче весь час доросла (Є. Гуцало); [Долон:] Я, царівно, повнолітній, до ради вхожий і до війська здатний, я не хлоп’я давно (Леся Українка); Сашко-великий у нас тракторист, Сашко-маленький в одному класі зі мною (Ю. Яновський); — Лихо, діти, Лихо мені з вами! Викохав вас, вигодував, Виросли чималі, йдете в люди (Т. Шевченко); — Ти вже немалий . Друзі твоїх літ дітей мають. (Панас Мирний); Весела натура так і просвічувала з усього його обличчя, так і виказувала в ньому ще не опереного, малодосвідченого хлопчиська (Ю. Збанацький). — Пор. 1. дозрі́лий.
ДОРО́СЛІмн., м. (протилежне діти), СТА́РШІрозм., ВЕЛИ́КІрозм. — Знав я дітей, Порфире, що в твоєму віці нарівні з дорослими снаряди носили до фронту (О. Гончар); Дитячі очі стежили з печі за кожним рухом старших (М. Коцюбинський); Скільки дітвори перемерло. За малими почало й великих косити: не проходить того дня, щоб двох або трьох не ховали (Панас Мирний).
НАДЗВИЧА́ЙНИЙ (дуже великий за силою вияву, інтенсивністю чого-небудь, завдяки чому виділяється на загальному тлі), НЕЗВИЧА́ЙНИЙ, ВИНЯТКО́ВИЙ, СУГУ́БИЙкнижн. заст.;НЕЗРІВНЯ́ННИЙ (який важко порівняти при цьому з чим-небудь); НАДМІ́РНИЙ, НЕПОМІ́РНИЙ (який перевищує звичайну міру, норму); НЕЙМОВІ́РНИЙ, НЕПРАВДОПОДІ́БНИЙ, ДИВОВИ́ЖНИЙ, КАЗКО́ВИЙ, ФАНТАСТИ́ЧНИЙ (який викликає подив силою свого вияву, у який важко повірити); НАДПРИРО́ДНИЙ, НЕЗЕМНИ́Й (який силою свого вияву настільки відхиляється від звичайного ступеня, що викликає враження про неможливість такого в природі); НАДЛЮ́ДСЬКИЙ, НЕЛЮ́ДСЬКИЙ, НАДСИ́ЛЬНИЙ, НЕПОСИ́ЛЬНИЙ (який викликає враження про перевищення звичайних людських якостей, властивостей, можливостей). Ладигін з дитинства відзначався спокійною поведінкою, надзвичайною чутливістю та мрійністю (Д. Ткач); Тільки незвичайна блідість обличчя показувала, якого зусилля волі коштує йому.. спокій і стриманість (О. Гончар); Не раз ризикував [Яків] життям — рятував справу своєю винятковою особливістю та холоднокровністю (Є. Кротевич); В час смертельної небезпеки.. дворянство дає кріпаків і майно з сугубою неохотою, скаргами й наріканням (О. Полторацький); Андрій знову цілком віддався своїй роботі, знаходячи в ній незрівнянну радість творчості (О. Гуреїв); На хвилю нерви його отупіли з надмірного болю (І. Франко); Тітка, зігнувшись під непомірною вагою, ..поспішала до поїзда (В. Козаченко); В надвечір’ї його біле волосся спалахнуло неправдоподібноюбілістю (Є. Гуцало); Чутка про мандрівних акробатів облетіла слободу з дивовижною швидкістю (А. Шиян); І дивишся на сю гостру енергію [гуцулів], на сю непогамовану завзятість, на сю витривалість казкову — і гадаєш собі: і так то все пропаде? (Г. Хоткевич); Лице його гляділо якось гордо І враз тривожно; очі з ям глибоких Блищали острим надприродним блиском (І. Франко); Якби я невірним був тобі таємно, — ..Я б украв у себе щастя своє — долю, Я б зазнав страшного неземного болю! (В. Бичко); — У мами надлюдська сила, надлюдський розум! — з подивом шептав Адась (І. Франко); Нелюдським напруженням він робить ще кілька кроків і знесилено осідає на землю (І. Багмут); Надсильне, довго здержуване хлипання перервало її мову (І. Франко); Вона тремтіла від непосильногонапруження волі (І. Ле). — Пор. 3. вели́кий, найбі́льший, 1. небува́лий, 1. неймові́рний.
НЕОБМЕ́ЖЕНИЙ (про наявність чого-небудь десь — дуже великий щодо кількості; перен. про фізичні або духовні сили, можливості тощо — якому немає меж), БЕЗМЕ́ЖНИЙ, НЕВИЧЕ́РПНИЙ, НЕЗМІ́РНИЙ, БЕЗМІ́РНИЙ, НЕЗГЛИБИ́МИЙ, ШИРО́КИЙ, БЕЗКРА́ЙНІЙ, БЕЗКРА́ЇЙ, БЕЗБЕРЕ́ЖНИЙпоет. (про можливості, перспективи тощо). Не будучи графом, він не скаржився на недостачу друзів з графських синків, які пленталися за ним, приворожені необмеженим багатством його батька (І. Ле); Степан Онуфрійович і справді вважав себе за людину незвичайних здібностей і необмежених можливостей (Ю. Збанацький); Життя коротке, та безмежна штука [мистецтво] І незглибиме творче ремесло (І. Франко); У вікна щедро лилося сонце, на столі все вилискувало золотом і самоцвітами, ніби наочно підкреслюючи невичерпні багатства Росії (П. Кочура); Тематика.. фольклору невичерпна і безбережна (М. Рильський); Розкіш здавалась незмірна і неймовірна навіть багатим чужоземцям і заграничним [закордонним] посланцям (І. Нечуй-Левицький); Скажи ж ти, звідки сила та безмірна, Що рівної нема їй в Палестині? (Леся Українка); Наче сп’янілий від нових безкраїх можливостей, Вася хотів швидше усе побачити (О. Гончар). — Пор. 3. вели́кий.
НЕСКАЗА́ННИЙ (якого не можна виразити в словах, передати словами), НЕВИМО́ВНИЙ, НЕПЕРЕДА́ВАНИЙ, НЕОПИ́САНИЙ, НЕОПИСА́ННИЙ. Несказанна ненависть заблискала в її очах (О. Кобилянська); Старий не говорив нічого, мабуть, він не міг промовити ні слова, уста його були скривлені невимовним жалем (Олена Пчілка); А тим часом вечір глибшав, і небеса у воді теж глибшали, таємничішали, сповнювались особливої, непередаваної задуми.. (Є. Гуцало); — Я з неописаною тривогою поклонився і став, неначе вкопаний (І. Франко). — Пор. 3. вели́кий, 1. надзвича́йний, 3. надзвича́йний.
СИ́ЛЬНИЙ (про явища природи: дощ, вітер, мороз, спеку і т. ін. — значний за силою вияву), ВЕЛИ́КИЙ, СТРАШЕ́ННИЙ, ДОШКУ́ЛЬНИЙ, КЛЯ́ТИЙпідсил. розм.;Я́РИЙ, ДУ́ЖИЙ (перев. про вітер); ПЕКУ́ЧИЙ, ШПАРКИ́Й (перев. про сонце, мороз); МІЦНИ́Й, ЛЮ́ТИЙ, ЖОРСТО́КИЙ, КРІ́ПКИ́Й, ЦУПКИ́Й (перев. про мороз); ЯДЕ́РНИЙ, ПРИ́КРИЙзаст. (перев. про дощ, холод). Вже чотири дні такий сильний дощ, що не можна і з хати вийти (М. Коцюбинський); У великі дощі рілля скочувалась з водою униз (І. Нечуй-Левицький); З моря налітав дошкульний вітер (В. Кучер); Саме тоді минула вже ота клята.. така довга страшна зима (Є. Кротевич); Яре шипіння струмка; Дужий вітер гостро врізався в лице (М. Стельмах); Надворі стояв міцний мороз (П. Панч); І не холодно дуже: є морозець, та не цупкий (Панас Мирний); Над Одесою спускалася завіса прикрого дощу, море було аж чорне (Ю. Яновський). — Пор. 2. бурхли́вий, 3. лю́тий.
СИ́ЛЬНИЙ (про почуття, враження і т. ін. — який досяг значного ступеня або виявляється з великою силою), ВЕЛИ́КИЙ, ГЛИБО́КИЙ, ГО́СТРИЙ (про тугу, гнів тощо, а також із сл. інтерес, цікавість); БЕЗМЕ́ЖНИЙ, БЕЗМІ́РНИЙ, БЕЗКРА́ЙНІЙ, БЕЗКРА́ЇЙ, БЕЗКОНЕ́ЧНИЙ[БЕЗКІНЕ́ЧНИЙрозм.], НЕЗМІ́РНИЙ, НЕЗМІ́РЯНИЙ, БЕЗДО́ННИЙпоет.,БЕЗТЯ́МНИЙпідсил.,НЕСТЯ́МНИЙпідсил.,БЕЗУ́МНИЙпідсил.,ЛЮ́ТИЙпідсил.,НЕСАМОВИ́ТИЙпідсил.,ШАЛЕ́НИЙпідсил.,СТРАШНИ́Йпідсил. розм.,СТРАШЕ́ННИЙпідсил. розм.,СТРАШЕ́ЗНИЙпідсил. розм. рідше,СТРАХІТЛИ́ВИЙпідсил. розм.,СТРАХІ́ТНИЙпідсил. розм.,СМЕРТЕ́ЛЬНИЙ (про якесь почуття). Мені раптово стало соромно, що я не маю такого сильного почуття до неї (Є. Гуцало); Велике, фатальне кохання — це самум (Леся Українка); Великий гнів і велика скорбота, мов два млинових камені, стиснули до краю натягнену душу старого (М. Стельмах); Гості не тільки зрозуміли, хто така була Антоніна, але й відчули до неї глибоку повагу (О. Довженко); Важкі думки, невдачі, глибока образа докорів гнали Пріську додому (Панас Мирний); І лють нараз напала. Гостра лють! Помсти (Г. Хоткевич); Вона з гострою цікавістю приглядалася майже до кожного обличчя (Д. Ткач); Щастя, безмежна радість, любов до світу обгортали його, гріли серце (С. Скляренко); Першого дня Різдва безмірне горе давило Гаїнку (Б. Грінченко); Зосталась тільки ця любов обопільна, це безмірне щастя зустрічі двох людей, що звуться: мати й син (О. Гончар); Щоб передать журбу мою безкраю, немає фарб і слів нема таких (В. Сосюра); Спалить мене бездонна туга (Уляна Кравченко); Збулася [Пазя] зовсім збентеження, яке обхопило було її зразу внаслідок безтямної люті (Лесь Мартович); Я в пісню вилив ніжні мрії, Любов безумну в пісню вклав (М. Рильський); Люта злоба; Знов у Кульчицького прокидається несамовита самовпевненість і образа (М. Стельмах); Боже, розплати шаленої, Боже, шаленої мсти, лютости всенаученої нам на всечас відпусти (В. Стус); Вася спочатку не втримався на ногах від страшного болю і впав (О. Гончар). — Пор. 2. бурхли́вий, 5. важки́й.

Словник антонімів

ВЕЛИКИЙ МАЛИЙ
1. Значний своїми розмірами, величиною, кількістю, немалий, чималий. Невеликий розміром, незначний величиною, кількістю, невеликий, незначний.
Великий, а, е

малий, а, е будинок, букет, вибір, висота, відстань, вікно, глибина, господарство, груша, двір, день, істота, камінь, квартира, книга, країна, кусок чого-н., ліс, місто, м’яч, об’єм, організація, острів, площа, потік, пташка, ріст, розмір, роман, сад, село, скринька, стіл, частина, швидкість, яма. Велика будівля, людина

мала дитина, хатка. Великий

малий за об’ємом, за розміром. Бути, виростати, залишатися, здаватися, зробитися, ставати, уважатися великим

малим. Вельми, винятково, досить, дуже, казково, мабуть, надзвичайно, особливо великий

малий. Великий палець

малий палець — крайні пальці на руках і ногах. З малої хмарки великий дощ буває (Народне прислів’я). У знач. ім.: Мале

велике: Хто великого не бачив, той і малому дивується. Хто не має малого, той не буде мати великого. За мале судитися, велике загубити (Народні прислів’я). 2. Який вийшов з дитячого віку, дорослий. Якого уважають ще дитиною, недорослий. Великий, а, е

малий, а, е брат, дитина, дитя, дівча, дівчина, дочка, племінник, син, сестра, хлопець. Вирости великим

залишатися малим. У знач. ім.: Великий, а — дорослий, а

малий, а — недорослий, а. Мале і велике — поголовно все населення. Малі діти — малий клопіт, великі діти — великий клопіт (Народне прислів’я). 3. Уживаються з абстрактними іменниками: Значний за силою, інтенсивністю вияву, глибиною почуття, гідності. Незначний за силою вияву. Великий, значний, а, е

малий, незначний, а, е витримка, відкриття; враження, горе, втрата, допомога, досвід, досягнення, жертва, задоволення, заслуга, значення, користь, небезпека, несподіванка, опіка, питання, пожежа, помилка, прогрес, прохання, радість, різниця, розходження, секрет, сила, скандал, талант, увага, успіх, честь, швидкість, шкода. Великі

малі здібності, неприємності, переваги, перспективи, плани, тривоги, шанси. 4. Загальновизнаний, діяльність якого високо оцінена, знаменитий, відомий, (у вищій мірі) геніальний, видатний. Який нічим особливим не відзначається, маловідомий, незначний, нікчемний, невеликий, слабий. Великий, відомий, а, е

незначний, слабий, малоталановитий, а, е артист, вчений, дослідник, знавець, комік, критик, майстер, мовознавець, оригінал, письменник, поет, політик, співак, трагік, художник. Великий чоловік

незначна людина. Бути, залишатися, стати, уважатися великим

малим. Я маленьким збирав тут вугілля, Щоб великим збирати пісні (В. Сосюра). Велич

незначний Пор. ще: ВЕЛЕТЕНЬ

Словник фразеологізмів

ста́ти (бу́ти) у [вели́кій] приго́ді кому. 1. Допомогти кому-небудь; виручити когось. Цього вечора у Василя і Наталки, може, ще й не вистачило б сміливості обнятись, але тут у пригоді їм став споконвічний дівочий помічник — страх (О. Довженко); — Слухай, Кириле,— каже чорт, знявши шапку і вклонившись,— поможи мені у моїм ділі, а я тобі у великій пригоді стану (О. Стороженко); — Рости, моя дитино,— було їй каже вона,— рости, та хоч у якій-небудь пригоді будеш мені біля печі хоч (А. Тесленко); // Прислужитися кому-небудь. [Риндичка (до старшини):] Ой, розсудіть же мене; а я батечку, вам завжди у пригоді стану (М. Кропивницький); Дощик-дощику, іди На левади, на сади, .. Ще пройдися й по городі, Стань нам, любий, у пригоді (М. Познанська).

2. Виявитися потрібним, необхідним. — Поживеш — побачиш, як стануть у пригоді гроші (І. Нечуй-Левицький); Коли розлучалися, дівчина дала Маркові пляшечку із живлющою водою: — Бережи сю пляшечку. Вона буде тобі у пригоді (Три золоті сл.); [Олексій:] А зайвий розум не завжди бува в пригоді людині (М. Кропивницький).

вели́кий пан; вели́ка па́ні, перев. ірон. Поважна особа, яка має великий вплив і з якою треба рахуватися. Дума [Василева мати], як з ратієвської дворні, так і велика пані (Панас Мирний); — Не мети до порога, бо мені треба через поріг ходити! — ляснула Мотря.— Авжеж, велика пані. Покаляєш, княгине, золоті підківки,— сказала Мелашка (І. Нечуй-Левицький).

важли́вий (рідше ва́жний, вели́кий) птах; важли́ва (рідше ва́жна, вели́ка, не проста́) пти́ця. Людина, яка займає високе становище в суспільстві й має владу, вагу, великий вплив. Якщо і вам трапляється десь на шосе “хорх”, знищуйте його, не цікавлячись тим, хто в ньому їде. В ста випадках зі ста ви знищите якого-небудь надзвичайно важливого фашистського птаха (П. Загребельний); Люди знають, який то важний птах був землемір (С. Чорнобривець); Колись він [голова] був унтером і забрав у голову, що він дуже великий птах (П. Куліш); Язик [полонений], що привів він разом з товаришами, виявився важливою птицею (Н. Рибак); — Де ж, ми великий пан — кадильницю за попом треба нести, а ми — не робітниця, не наймичка, ми — важна птиця — паламарка! (Панас Мирний); Йонька зрозумів, що бородань не проста птиця і що від нього тепер залежить, відпустять Йоньку чи ні (Григорій Тютюнник).

вели́ка ри́ба. Поважна особа, впливова людина. Отець її — дуже велика риба, один з перших багачів в Бориславі і Дрогобичі (І. Франко).

вели́ка різни́ця. Зовсім інша справа. — Яка тобі, Іване, різниця: сьогодні чи завтра [їхати]? Тепер день дорожчий року. — Велика різниця. Завтра я їду в тюрму. Ніяка тінь не впаде на мене (М. Стельмах).

вели́ка ця́ця, перев. ірон. 1. Особа, що займає високу посаду або має великий вплив; впливова, поважна особа. — Він дума, як голова, то й велика цяця?! (Панас Мирний); Ану, коли ти вчений, скажи мені, де тут на цьому кутку закопані гроші? А ба! От і не скажеш, бо не знаєш. А я так знаю, хоч я й неписьменний. Велика пак цяця — письменний чоловік! Куди ж пак! (І. Нечуй-Левицький ).

2. Дуже важливий, потрібний предмет. Мати знову мені тиче кислиці: “Навіщо ти, Васильку, замазав білу сорочку ожиною?” Велика пак цяця — біла сорочка. Спробували б мама, як гарно лазить в лозах та ожину рвати (І. Нечуй-Левицький).

вели́ке ді́ло. Уживається для вираження важливості, значущості чого-небудь. Прикинув [Варчук], що мати в губернії таку руку — велике діло й, мало не зітхаючи, промовив: “Прямо і не знаю, чим, Яремо Івановичу, вам віддячити” (М. Стельмах); // ірон. Уживається для вираження чого-небудь не вартого уваги. А Щука на своє хилила: Ет, вигадки! Велике діло — миші (Л. Глібов).

вели́ке се́рце у кого. Хто-небудь дуже добрий, чуйний, здатний перейматися чиїмись переживаннями, горем. Спитала [Тамара] несміливо.— Зара?! — Очі Божени засиніли теплими вогниками. Вона довго підбирала слова. — У неї велике серце. (А. Хижняк). вели́кого се́рця. Йому можуть зустрітись люди великого серця, твердого сумління (О. Гончар).

вели́ке цабе́, перев. ірон. Поважна особа, яка займає високу посаду або має великий вплив у суспільстві, в колективі. — Що мені благочинний! Куди ж пак: велике цабе! (І. Нечуй-Левицький); А то, раз, кажуть батько, перестрів їх, чумаків наших, панок якийсь та: “Давайте, — каже, cякі-такі чумаки-мужики, мито!” Та й канчуком заміряється. Через його землі, бач, їхали — велике цабе! (Нар. опов.); — Справді, Маєр якось незвично поводився,— озвалася Галина Іванівна,— мабуть, отой висушений — дуже велике цабе (В. Лисенко); // в чому. Відома, компетентна в певній галузі особа. Він, кажуть, якесь велике цабе в геології. Землю наскрізь бачить (М. Рудь).

вели́кий пан; вели́ка па́ні, перев. ірон. Поважна особа, яка має великий вплив і з якою треба рахуватися. Дума [Василева мати], як з ратієвської дворні, так і велика пані (Панас Мирний); — Не мети до порога, бо мені треба через поріг ходити! — ляснула Мотря.— Авжеж, велика пані. Покаляєш, княгине, золоті підківки,— сказала Мелашка (І. Нечуй-Левицький).

важли́вий (рідше ва́жний, вели́кий) птах; важли́ва (рідше ва́жна, вели́ка, не проста́) пти́ця. Людина, яка займає високе становище в суспільстві й має владу, вагу, великий вплив. Якщо і вам трапляється десь на шосе “хорх”, знищуйте його, не цікавлячись тим, хто в ньому їде. В ста випадках зі ста ви знищите якого-небудь надзвичайно важливого фашистського птаха (П. Загребельний); Люди знають, який то важний птах був землемір (С. Чорнобривець); Колись він [голова] був унтером і забрав у голову, що він дуже великий птах (П. Куліш); Язик [полонений], що привів він разом з товаришами, виявився важливою птицею (Н. Рибак); — Де ж, ми великий пан — кадильницю за попом треба нести, а ми — не робітниця, не наймичка, ми — важна птиця — паламарка! (Панас Мирний); Йонька зрозумів, що бородань не проста птиця і що від нього тепер залежить, відпустять Йоньку чи ні (Григорій Тютюнник).

вели́ким (ди́вним) ди́вом, зі сл. дивува́тися. Дуже, надто. Ускочивши в хату, він [Попенко] мав щось сказати Жукові — і великим дивом дивувався, як почув, що Жука вже немає і не буде (Панас Мирний); Бенедьо сидів в куті на своїм петеку і дивувався дивним дивом, що се мало значитися (І. Франко).

вели́кого (висо́кого) колі́на. Знатного роду. У жіночій громаді не йшла в лад ота княгиня, жона Гвинтовчина, .. пані великого коліна (П. Куліш).

висо́кого (вели́кого) льо́ту (ле́ту), зі сл. люди́на, дія́ч і т. ін. Який займає значне становище в суспільстві; визначний, відомий і т. ін. Людина високого льоту відповідно проявляє себе, здебільшого, вже в молоді роки (З газети); В. І. Вернадський — учений великого лету (З журналу).

висо́кого (вели́кого) льо́ту (ле́ту), зі сл. люди́на, дія́ч і т. ін. Який займає значне становище в суспільстві; визначний, відомий і т. ін. Людина високого льоту відповідно проявляє себе, здебільшого, вже в молоді роки (З газети); В. І. Вернадський — учений великого лету (З журналу).

вели́ке се́рце у кого. Хто-небудь дуже добрий, чуйний, здатний перейматися чиїмись переживаннями, горем. Спитала [Тамара] несміливо.— Зара?! — Очі Божени засиніли теплими вогниками. Вона довго підбирала слова. — У неї велике серце. (А. Хижняк). вели́кого се́рця. Йому можуть зустрітись люди великого серця, твердого сумління (О. Гончар).

вели́кою (значно́ю, бі́льшою і т. ін.) мі́рою. Переважно, здебільшого тощо. О. В. Капніст з дитинства перебував в оточенні, яке великою мірою сприяло формуванню волелюбних поглядів (З журналу); Ефективність розвитку народногосподарського комплексу .. значною мірою зумовлюється раціональною системою розселення трудящих (Вісник АН України); Фундаментальним [дослідженням] найбільшою мірою притаманна наукова невизначеність, тобто відсутність однозначного зв’язку між затратами і результатами (Вісник НАН України).

ви́пала [висо́ка (вели́ка)] честь кому, чому, перев. з інфін. Хто-небудь виявився гідним виконувати, здійснювати і т. ін. щось відповідальне, почесне, дуже важливе. Шеф викликав нас [футболістів] до контори й .. товкмачив, яка нам, мовляв, випала честь і як ми повинні пишатися (Ю. Яновський). ви́пала висо́ка честь на до́лю кого. Висока честь зробити записи пісні про Кармалюка випала на долю М. Костомарова. Здійснення цього запису всього через дев’ять років після вбивства панами та їх посібниками народного месника є дуже знаменним фактом (З журналу).

з вели́кого ро́зуму, ірон. Необдумано, легковажно. Всілякі чутки і всякі люди баламутять теперечки громаду… Один баламутить по дурості своїй, а другий з великого розуму (М. Стельмах).

з вели́кої лі́тери. Такий, що прославився добрими справами і гідний високої поваги (про людину). Є речі, яких не забудеш. Наприклад, почуття гордощів за наших .. людей. За Людей з великої літери (Л. Дмитерко); Учитель з великої літери (З усн. мови); // Щось, усіма шановане, дороге кожному. Український степ є Степом з великої літери з погляду неповторності його витворення. ..Згадаймо тут, з яким захватом описував Степ у повісті “Тарас Бульба” Микола Гоголь. Нічого в природі не могло бути кращого, зауважує письменник (З журналу).

роби́ти / зроби́ти вели́кі о́чі. Виявляти подив, здивування. Оце так таємниці мадридського двору! Чи таємниці? А можливо, та реальність, якої ми.. намагалися “не помічати”. І не треба зараз робити великі очі (З газети). — А ти б не розкидала свої куделі по всіх кутках… Сусанна зробила великі очі (М. Коцюбинський).

[і] мале́ й вели́ке (старе́). Усі люди незалежно від віку; діти й дорослі; всі. — Його мале й велике знає.. По всіх усюдах він буває (Л. Глібов). [і] старе́ й мале́. Оповістив батюшка. щоб і старе і мале, щоб усі зібралися до церкви (Г. Квітка-Основ’яненко); Усі, старе й мале, виходили зустрічати князя (Г. Хоткевич); — Хазяїн там є, — і старе й мале так говорить про Степана Петровича довкола (В. Большак); [і] старі́ й малі́. — А в селі, як побачили наше авто, так і старі й малі, й гусята й поросята.. — все геть-чисто повискакувало на вулицю (Остап Вишня); Під високим тином коло сільради ніде яблуку впасти. Збіглися старі й малі з усього кутка (В. Кучер).

[і] мале́ й вели́ке (старе́). Усі люди незалежно від віку; діти й дорослі; всі. — Його мале й велике знає.. По всіх усюдах він буває (Л. Глібов). [і] старе́ й мале́. Оповістив батюшка. щоб і старе і мале, щоб усі зібралися до церкви (Г. Квітка-Основ’яненко); Усі, старе й мале, виходили зустрічати князя (Г. Хоткевич); — Хазяїн там є, — і старе й мале так говорить про Степана Петровича довкола (В. Большак); [і] старі́ й малі́. — А в селі, як побачили наше авто, так і старі й малі, й гусята й поросята.. — все геть-чисто повискакувало на вулицю (Остап Вишня); Під високим тином коло сільради ніде яблуку впасти. Збіглися старі й малі з усього кутка (В. Кучер).

ма́ти зуб (зу́ба) на кого. Сердитися, гніватися на кого-небудь. Гнат і, мабуть, деякі з присутніх, може, отой композитор або отой поет.. — всі вони мали на мене зуб за Вероніку (П. Загребельний); Пан Андрій мав зуба на Кшивольського за його завжди зухвалі і ґвалтовні виступи (Г. Хоткевич); [Андрій:] Бєлін мав на неї зуба: він женихався, і — не вийшло (Я. Галан). ма́ти вели́кий зуб. Особливо великий зуб на нього [Ярошенка] має Пилип Варивода (В. Речмедін). ма́ти зу́би. Та-ак… Хм… От тобі й Маринка… І вона зуби має… (В. Винниченко); // проти кого. Бути незадоволеним, затаїти злість проти когось. Вже першого дня помітили козаки, що турки передусім мають зуб проти них (О. Маковей); [Смола:] Брехня. Ти просто маєш проти мене зуб (І. Микитенко); — Здрастуйте, — Данило й Харитон відповіли стримано, як і належить делегатам, та й мали вони проти цієї дівчини .. зуб (Ю. Смолич); Тільки проти Назарка зуб мав… А вийшло… (П. Загребельний).

ма́ти [вели́кий] хист до чого. Уміти вправно, гарно, майстерно зробити що-небудь. І здатна вона була до всякого діла, до всякої роботи, мала великий хист до всього (Панас Мирний); [Настя:] На кого не гляну, то всі дурні, хисту не мають ні до чого. [Хома:] Еге. Поки, знаєш, розчовпають, що воно і як. (І. Карпенко-Карий).

ма́ти си́лу. 1. перев. де. Бути відомим, впливовим і т. ін. (про людину). Мав силу в колективі, до нього прислухалися, у нього вчилися (З журналу). ма́ти вели́ку си́лу. [Хуса:] Публій сам не так мені потрібен, як горда Марція, його жона,— вона з родини цезаря і має велику силу там, у Палатині (Леся Українка).

2. перев. де. Бути вагомим, значним, авторитетним (про слово, виступ, статтю і т. ін.). — А там, у районі, голос його [сількора] силу має (О. Гончар).

3. над ким—чим. Впливати на кого-, що-небудь, керувати чиїмись діями. Слава й ганьба не повинні Над Гафізом мати силу (А. Кримський); Не мав директор сили над колективом (З журналу). ма́ти насті́льки си́ли. Що з того, що батько і мати хоч і відпустили дочку. але дорого дали б, щоби не відпускати, щоби мати настільки сили над нею? (Г. Хоткевич).

4. з інфін. Могти, бути спроможним зробити щось. — Коли Ви маєте силу до осені підождати, то зашліть — у жовтні або в листопаді (Панас Мирний); — Почула, що автомобіль поїхав, і я довго не мала сили подзвонити біля дверей (Ю. Яновський).

5. Бути дійсним, чинним. — Завітрюжить, видно, завтра,— каже Корній.— А ось для нас ці прикмети вже не дійсні,— зауважує льотчик трохи сумовито.—..Лише до цього обрію, доки око вхопить, ці прикмети мають силу (О. Гончар); В керівництві університету появилась нова особа.. на правах першого проректора, без санкції якого накази ректора не мали сили (Ф. Бурлака).

не ма́ти [своє́ї] во́лі (си́ли во́лі). Легко піддаватися різним впливам; бути нестійким, нерішучим, безвольним. Отже-таки вкінці послухав [Славко] просьби. Не мав своєї волі. Перед котрим чоловіком почував пошану, то не міг опертись його намові (Л. Мартович). ма́ти вели́ку си́лу ду́ха. [Матушка гуменя:] Треба, кажу, дуже берегтися, велику силу духа мати, щоб від його [лукавого] захиститися (Панас Мирний).

мі́ряти вели́кою мі́рою що. Дуже відповідально ставитися до чогось. — Перед ними [солдатами] Київ. Скажіть їм, що сьогодні в усьому світі нема людей ні прекрасніших, ні чистіших, ніж вони. Міряйте життя й смерть великою мірою (О. Довженко).

обво́дити / обвести́ очи́ма (по́глядом, зо́ром і т. ін.) кого, що, де. Оглядати кого-, що-небудь, дивитися на когось, на щось; роздивлятися. Настя обводить очима шкільні стінки. В очах — сльози. Прощається (С. Васильченко); — Чи не завадив я вам? Так неждано і негадано потрапив,— обводить очима і людей, і стіни кімнатки (М. Стельмах); Вона обводить поглядом усіх присутніх (Д. Ткач); Інколи він відривається від книжки, обводить поглядом величезну кімнату (І. Багмут); — Скажіть мені, що це? Правда? — Правда,— сказав Щорс і повільно обвів очима всіх.— Раз у тисячу років куля не повинна брати людину. Це безсмертя (О. Довженко); Привітавшись з матір’ю, він обвів очима рідну хату (А. Шиян); Стулила [Тоня] злісно губи, обвела навкруги тоскним поглядом (С. Васильченко); Збігла [дівчина] по східцях униз, обвела поглядом зал і завмерла (Л. Дмитерко); Данило обвів поглядом навколо (А. Хижняк); Рустем .. обвів слухачів оком (М. Коцюбинський); Сльоза, лишившись внизу, ще раз обвів оком навколо (П. Панч); — Алі… Алі… тут десь…— він обвів зором порожні лавки (М. Коцюбинський). обво́дити вели́кими очи́ма. Великими .. очима Рубанюк обводить усіх, ніби запрошуючи тісніше збитись до гурту (І. Цюпа). огорта́ти зо́ром. Андрій підходить. Він хвилину Стоїть, всіх зором огортає (М. Ю. Тарновський).

о́чі вели́кі в кого. Хтось занадто цікавий (перев. до чужих справ); безцеремонний. У кожного очі великі: всякому до мене діло, всяк хоче покопирсатися у чужому серці (М. Старицький).

роби́ти / зроби́ти вели́кі о́чі. Виявляти подив, здивування. Оце так таємниці мадридського двору! Чи таємниці? А можливо, та реальність, якої ми.. намагалися “не помічати”. І не треба зараз робити великі очі (З газети). — А ти б не розкидала свої куделі по всіх кутках… Сусанна зробила великі очі (М. Коцюбинський).

ста́ти (бу́ти) у [вели́кій] приго́ді кому. 1. Допомогти кому-небудь; виручити когось. Цього вечора у Василя і Наталки, може, ще й не вистачило б сміливості обнятись, але тут у пригоді їм став споконвічний дівочий помічник — страх (О. Довженко); — Слухай, Кириле,— каже чорт, знявши шапку і вклонившись,— поможи мені у моїм ділі, а я тобі у великій пригоді стану (О. Стороженко); — Рости, моя дитино,— було їй каже вона,— рости, та хоч у якій-небудь пригоді будеш мені біля печі хоч (А. Тесленко); // Прислужитися кому-небудь. [Риндичка (до старшини):] Ой, розсудіть же мене; а я батечку, вам завжди у пригоді стану (М. Кропивницький); Дощик-дощику, іди На левади, на сади, .. Ще пройдися й по городі, Стань нам, любий, у пригоді (М. Познанська).

2. Виявитися потрібним, необхідним. — Поживеш — побачиш, як стануть у пригоді гроші (І. Нечуй-Левицький); Коли розлучалися, дівчина дала Маркові пляшечку із живлющою водою: — Бережи сю пляшечку. Вона буде тобі у пригоді (Три золоті сл.); [Олексій:] А зайвий розум не завжди бува в пригоді людині (М. Кропивницький).

у вели́кій (значні́й, бі́льшій і т. ін.) мі́рі . Переважно, здебільшого тощо. Тут [у гірських умовах] загальний успіх у великій мірі залежав від ініціативи, винахідливості, бойового настрою кожного окремого бійця (О. Гончар); Заробляючи, аби тільки не вмерти з голоду, Франко за цей період в значній мірі одірваний був од української літератури (М. Коцюбинський); Не вийде з неї [людини] генія — це вже в більшій мірі її власна справа… (Є. Гуцало).

у мо́ді. Має загальне визнання хто-, що-небудь; популярний, поширений. Видно, справді, у вас в Галичині “жіноче питання” дуже в моді тепер (Леся Українка); У нас тепер в моді “Пісня капітанів” (Ю. Яновський). у вели́кій мо́ді. Гончарівка через своїх дівчат у великій моді (Г. Квітка-Основ’яненко); // Цінується щось. — Це колись, коли людям робити не було часу, кохання в моді було… Лицарі там одне одного списами за дам штрикали, а тепер якби хто за дівчину побився — сама дурнем назвала б! Не та доба (В. Підмогильний).

у лі́сі щось [вели́ке] здо́хло. Сталося щось незвичайне. Мабуть, у лісі щось велике здохло, що ви до нас прийшли! (Укр.. присл..); Треба, щоб у лісі щось дуже велике здохло, щоб ми помирились! (І. Нечуй-Левицький); — Знаєш, у мене ідея, Павло… “Павло?” Я вирячився на нього. Ніколи він не називає мене Павлом. Щось у лісі здохло,— дуже, вже, мабуть, серйозна ідея, раз він так офіційно мене називає (В. Нестайко).

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний Вели́кий
родовий Вели́кого
давальний Вели́кому
знахідний Вели́кий
орудний Вели́ким
місцевий на/у Вели́кому
кличний Вели́кий
відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний вели́кий вели́ка вели́ке вели́кі
родовий вели́кого вели́кої вели́кого вели́ких
давальний вели́кому вели́кій вели́кому вели́ким
знахідний вели́кий, вели́кого вели́ку вели́ке вели́кі, вели́ких
орудний вели́ким вели́кою вели́ким вели́кими
місцевий на/у вели́кому, вели́кім на/у вели́кій на/у вели́кому, вели́кім на/у вели́ких

Словник синонімів

БАГА́ТИЙ (про урожай, улов і т. ін.), ВЕЛИ́КИЙ, ДО́БРИЙ, ЩЕ́ДРИЙпідсил., ЩЕДРО́ТНИЙпідсил. розм.;РЯСНИЙ (про урожай). Пливуть додому рибаки, везуть улов багатий (Н. Забіла); Де дружна ланка, там добрий урожай (прислів’я); Ори щасливо, виорюй глибоко її, ту десятину — славну ниву, — хай родить щедрі врожаї; Не раз уже земля розквітнула садами, обтяжена була щедротними плодами, віддавши людям дар за чесну працю їх (І. Гончаренко); Бажаю вам, друзі, рясних урожаїв на ваших ланах і в ваших садах-виноградах, багатих добутків у ваших шахтах і рудниках (М. Рильський).
БЕЗМЕ́ЖНИЙ (про простір — який не має видимих меж), БЕЗКОНЕ́ЧНИЙ, БЕЗКРА́ЙНІЙ, БЕЗКРА́ЇЙ, НЕСКІНЧЕ́ННИЙ, БЕЗКІНЕ́ЧНИЙрідше, БЕЗБЕРЕ́ЖНИЙ, НЕОКРА́ЇЙпоет.; БЕЗДО́ННИЙ (звичайно про небо); БЕЗМІ́РНИЙ, НЕЗМІ́РНИЙ, НЕЗМІ́РЯНИЙ, НЕЗМІРЕ́ННИЙпідсил., НЕВИМІ́РНИЙрідше (який неможливо або важко виміряти); НЕОГЛЯ́ДНИЙ, НЕОЗО́РИЙ, НЕОЗО́РНИЙрідше, НЕОСЯ́ЖНИЙ (який неможливо або важко оглянути зором); НЕСХОДИ́МИЙ, НЕСХО́ДЖЕНИЙрідше (який неможливо або важко обійти через великий простір, велику довжину). Микола Щорс висовував голову у віконце, йому було видно безкінечні рейки, безмежний степ (С. Скляренко); Степи, степи, безконечні українські прерії, як любить вона згадувати їх! (О. Гончар); Ранок був чудовий. На безкрайньому лазуровому небі — ні хмаринки (В. Гжицький); Береги далеко. Правий — гори, кучугури і переярки в лісах. Лівий — мілини, пісок, верболози і безкраї, нескінченні соковиті луки (Ю. Смолич); Маланка пішла на поле. Припала вухом до безбережної ниви (М. Коцюбинський); В синій барві небонеокрає (А. Малишко); Біла-біла й легка, як пушинка з кульбаби, загубилася в бездонній синяві хмарка (О. Донченко); На небі, в безмірній темній безодні, почали моргати перші зорі (І. Франко); Небо без жодної хмаринки відбивається в плесі, і від того річка здається незмірної глибини (І. Багмут); З невимірних космічних глибин дивились на неї спокійні зорі (О. Гончар); Східна Європа. Неоглядні безмежні простори, найбільша в світі рівнина, басейни численних повноводних рік (О. Левада); Ой ти, поле неозоре! — Ані краю, ні кінця (М. Успеник); Степ і степ, а над ним неосяжний простір неба (А. Шиян); Степ! Неозорий, несходимий степ! Розігнався ти голубими просторами з півночі на південь, докотився пшеничним прибоєм до синього моря (О. Донченко); Ігор спить — і водночас не спить, він думками змірює від Дону до Дінця несходжені степи (Н. Забіла). — Пор. 2. вели́кий, 1. нескінче́нний, 1. просто́рий.
ВАЖКИ́Й (здійснення, проведення чи подолання якого потребує великих зусиль, крайнього напруження), ТЯЖКИ́Й, ТРУДНИ́Й, НЕЛЕГКИ́Й, СКЛАДНИ́Й, ВЕЛИ́КИЙ, СУТУ́ЖНИЙ, СКРУТНИ́Й, ПЕКЕ́ЛЬНИЙпідсил.,ДВОЖИ́ЛЬНИЙрозм.,УТЯ́ЖЛИВИЙ[ВТЯ́ЖЛИВИЙ]діал.; ЧО́РНИЙрозм. (про роботу — пов’язаний із великим фізичним напруженням, з виробничим трудом). Боротьба була довгою і важкою (З. Тулуб); Оволодіти майстерністю справжнього керівника, навчитися розумно користуватися своїми правами — річ важка, складна (з журналу); Тяжка праця дуже зарані зігнула його стан (І. Нечуй-Левицький); Під час революції вона билась там [на Кавказі] з військом. Залягала в горах, робила трудні переходи (М. Коцюбинський); Нелегка це справа — новорічні побажання. Тут майже неможливо бути оригінальним (М. Рильський); Щоб прийшло на землю сподіване щастя, треба великої праці (М. Коцюбинський); В час сутужного походу Ти принось мені пісень (П. Усенко); О. Нестор довгу хвилю мовчав, мабуть, силуючись розпутати оту скрутну загадку (І. Франко); — Хотіла б я знати, скільки копійок заробите ви за день такої пекельної праці (Л. Яновська); — Ну, Марійко, чи вийде з моєї дочки письменниця? ..Формула тут проста: любов і двожильна праця (О. Донченко); Кождої погідної днини Захар Беркут ходив у свою пасіку, хоч дорога була утяжлива і досить далека (І. Франко); Порозгороджувалися люди не то що поміж собою, а й роботу розгородили: то — чорна, а то — біла, — благородна б то (Панас Мирний).
ВАЖКИ́Й (про злочин, провину тощо — пов’язаний з дуже поганими вчинками та їх наслідками), ТЯЖКИ́Й, ВЕЛИ́КИЙ, СЕРЙО́ЗНИЙ, СМЕРТЕ́ЛЬНИЙпідсил. [Джонатан:] Важкі гріхи.. взяв на душу нещасний мій товариш! (Леся Українка); Тяжкий злочин — убивство (М. Стельмах); Я спокутувала свій великий гріх (І. Нечуй-Левицький); Арапников упіймався на фальсифікації цифр спостережень. Це була серйозна провина (М. Трублаїні); [Єпископ:] Смертельний гріх оці твої прокльони (Леся Українка).
ВАЖЛИ́ВИЙ (який має особливе значення, заслуговує особливої уваги), ВЕЛИ́КИЙ, ВЕЛИЧЕ́ЗНИЙпідсил.,ВИЗНАЧНИ́Й, ПОВА́ЖНИЙ, ВАГО́МИЙ, ВАГОВИ́ТИЙрідше,НЕМАЛОВА́ЖНИЙ, ЗНАЧУ́ЩИЙ, НЕЗВИЧА́ЙНИЙпідсил., СЕРЙО́ЗНИЙ, ВА́ЖНИЙрозм.;ВИРІША́ЛЬНИЙ, ЦІ́ННИЙ, НЕОЦІНЕ́ННИЙпідсил.,ДОРОГОЦІ́ННИЙпідсил.,КАРДИНА́ЛЬНИЙпідсил. книжн., НЕОЦІ́ННИЙпідсил. рідше,ДОРОГИ́Йрідко (який має основне значення, визначає дальший хід чогось, допомагає в чомусь); ГРАНДІО́ЗНИЙ, ІСТОРИ́ЧНИЙ, ЕПОХА́ЛЬНИЙкнижн. (який має велике значення для цілої епохи, тривалого часу); ЗНАЧНИ́Й, ЗНАЧЛИ́ВИЙрідше,ПОМІ́ТНИЙ, НЕАБИ́ЯКИЙ, НЕМАЛИ́Й (досить важливий). Дуже важливі події сталися в світі (О. Довженко); Ішли партизани ярами, борами, На діло велике ішли (П. Воронько); Визначні події в житті народу.. неодмінно відбиваються в народній творчості (М. Рильський); Я сидів і дивився на воду І про речі поважні гадав (В. Самійленко); Місткі слова знаходить поет для розкриття ваговитої думки (з газети); Немаловажна справа; Найсвятіший обов’язок молодого літератора — створювати такі художні полотна, які були б суспільно значущими (В. Козаченко); Йому треба було одвезти в одно місто доручення в одній серйозній справі (М. Коцюбинський); Справа була вельми важна (Б. Грінченко); Друге, що в моєму дитинстві було вирішальним для характеру моєї творчості, це любов до природи, правильне відчуття краси природи (О. Довженко); Крутизна траєкторії мін у горах виявилась особливо цінною (О. Гончар); Я гаряче потиснув руку Марії Кіндратівні, мовчазливо дякуючи старій за неоціненне повідомлення (Ю. Збанацький); Гинули одні, А інші виривалися із виру, Приносячи дорогоцінні вісті (М. Рильський); Мистецтво й доба, художник і час — ці питання завжди були для письменників і митців кардинальними й животрепетними (О. Левада); Грандіозні успіхи в галузі космонавтики; Ніхто ще не знав про історичну нараду, в якій він за одним столом з народними полководцями щойно брав участь (О. Гончар); Епохальний твір мистецтва; Значна подія; Помітним досягненням нашої літератури останніх років став роман у віршах Ліни Костенко «Маруся Чурай» (з журналу). — Пор. знаме́нний.
ВЕЛИ́КИЙ (який значно перевищує звичайний, властивий даним предметам розмір, обсяг), ЧИМА́ЛИ́Й, НЕМАЛИ́Й, ПОБІ́ЛЬШЕНИЙрідше, ВЕЛИЧЕ́ЗНИЙпідсил.,ВЕЛЕТЕ́НСЬКИЙпідсил.,ГІГА́НТСЬКИЙпідсил.,КОЛОСА́ЛЬНИЙпідсил.,ГРАНДІО́ЗНИЙпідсил.,МОГУ́ТНІЙпідсил.,ПОТУ́ЖНИЙпідсил.,ВАЖКИ́Й, ПРЕВЕЛИ́КИЙрозм. підсил.,ВЕЛИЧЕ́ННИЙрозм. підсил.,ЗДОРО́ВИЙрозм.,ЗДОРОВЕ́ЗНИЙрозм. підсил.,ЗДОРОВЕ́ННИЙрозм. підсил.,ЗДОРОВЕ́ЦЬКИЙрозм. підсил.,ПОРЯ́ДНИЙрозм.,ОТАКИ́Йрозм.,ОТАКЕ́ННИЙрозм. підсил.; КАПІТА́ЛЬНИЙпідсил.,МОНУМЕНТА́ЛЬНИЙпідсил. (про будову, споруду); МАСИ́ВНИЙ (який має значну масу); ГРОМІЗДКИ́Й (який займає багато місця — про предмет); ОБ’Є́МНИЙ, ОБ’Є́МИСТИЙ (значний, об’ємом — про твір, дерево тощо); РО́СЛИЙ, РОСЛА́ВИЙрозм.; (високий на зріст); ДОРІ́ДНИЙ, ДОБІ́РНИЙ, Я́ДЕ́РНИЙ, БУ́ЙНИЙ (про фрукти, овочі, зерно); ВЕЛИЧЕ́НЬКИЙ, ЧИМАЛЕ́НЬКИЙ, НІЧОГЕ́НЬКИЙрозм. (який трохи перевищує звичайний розмір). Шлях вився до великої мурованої брами (І. Нечуй-Левицький); Вже один [короп] у торбі є! — Великий? — Та чималий! (М. Рильський); Гонить [вітер] хвилю немалу (А. Малишко); На обід посідали [опришки] за величезним, найбільшим каменем (Г. Хоткевич); Велетенський мурашник, майже в людину, був огороджений (Є. Гуцало); Стоять на Карловім мосту гігантські скульптурні постаті (О. Гончар); Декорація — якісь два колосальні вікна (В. Еллан); Вночі будова здавалася ще більш могутньою і грандіозною (Я. Баш); Згадувала [Тетяна Василівна], як пішов [Кулик] від неї. Лев’яча голова, потужне тіло, легка хода з підстрибом (П. Загребельний); Важкі електровози; В шапці віз лист з превеликою печаттю (Марко Вовчок); Дійшли ми до величенного каменя (О. Стороженко); Дві здорові собаки кинулися на них з-під комори (Панас Мирний); Хо вступає в здоровезну кам’яницю (М. Коцюбинський); Повикопували в землі здоровеннії печі (П. Куліш); Олесь.. вернувся з здоровецьким шматком паляниці (А. Кримський); Куховар.. поклав йому в казанок з юшкою порядний кусень вареного філе (переклад М. Лукаша); Як вона, невеличка молодиця, змогла вигодувати отакого Свирида (М. Стельмах); [Корній:] На Десну будемо ходити рибалити, там сомиотакенні водяться (П. Кочура); Перед його очима виростали капітальні будинки (І. Багмут); В Україні є чимало монументальних дубів, вирощених людиною (з журналу); Вони відчинили масивні дубові двері з блискучою ручкою (О. Донченко); Брянський запропонував ці прості сідла замість стандартних армійських в’юків, важких і громіздких (О. Гончар); Обидві антології відкриваються об’ємними статтями укладачів (з газети); Узяв я участь у повному виданні творів.. Осипа Федьковича й видав об’ємистий перший том [поезії] (І. Франко); Біля дверей та престолу держали варту рослі ратники (Ю. Опільський); На столі стояли.. сухарці, варення і повний піднос великих, дорідних та добірних червонобоких груш (І. Нечуй-Левицький); І ллється збіжжя золоте, ядерне, урожайне (Н. Забіла); Прийнявся Півень жито розгрібать І буйні зерна вибирать (Л. Глібов); Живемо ми в одній величенькій кімнаті (О. Ковінька); В руках Каргет тримав чималенький.. пакунок (Ю. Шовкопляс); Калюжа була таки, нівроку, нічогенька (Ю. Смолич).
ВЕЛИ́КИЙ (який займає значний простір), ЧИМА́ЛИ́Й, НЕМАЛИ́Й, ВЕЛИЧЕ́ЗНИЙпідсил.,ВЕЛЕТЕ́НСЬКИЙпідсил.,ГІГА́НТСЬКИЙпідсил.,ГРАНДІО́ЗНИЙпідсил.,КОЛОСА́ЛЬНИЙпідсил.,ШИРО́КИЙ, ШИРОЧЕ́ЗНИЙпідсил.,ШИРОЧЕ́ННИЙпідсил.,ОБШИ́РНИЙ, ШИРОКОПО́ЛИЙпоет.,ПРЕВЕЛИ́КИЙрозм. підсил.,ЗДОРО́ВИЙрозм.,ЗДОРОВЕ́ННИЙрозм. підсил.,ЗДОРОВЕ́ЗНИЙрозм. підсил.Над річкою стояв великий гай (Л. Глібов); До самої хати підходить чималий сад (М. Стельмах); Внизу.. розкинулось величезне плато, що зеленіло виноградниками, нивами й садами (О. Гончар); Велетенський парк, що з його краси так милувалася Сахно. промайнув за дві-три хвилини (Ю. Смолич); Київ — немов гігантський ботанічний сад (із газети); А хіба не може зацікавити дитячих письменників така тема, як перетворення грандіозної піщаної пустелі в багатющий плодородний край? (О. Донченко); У ХVІІІ і ХІХ сторіччях трудовий народ України цивілізував колосальні простори диких причорноморських і приазовських степів (О. Левада); Край її [долини] упирався в самий край неба, така вона була широка і довга (Панас Мирний); Думав Давид про широчезні неоглядні простори степові (А. Головко); У мене нема ні таких гаїв, ні таких широченних лугів (П. Куліш); Світлиця була обширна і ярко освічена (І. Франко); Хвилює вітер лан широкополий (П. Дорошенко); Батьківщина у нас превелика (П. Воронько); Ставок був здоровий і далеко розлився в поле між двома невисокими горами (І. Нечуй-Левицький); Бігаючи раз так весною по здоровенних калюжах. вона занепала (Панас Мирний). — Пор. 1. безме́жний.
ВЕЛИ́КИЙ (який перевищує інші подібні за ступенем або силою вияву), ЧИМА́ЛИ́Й, НЕМАЛИ́Й, ДУ́ЖИЙ, ЗНАЧНИ́Й, НЕАБИ́ЯКИЙ, ДО́БРИЙ, ВАЖКИ́Й, ВЕЛИЧЕ́ЗНИЙпідсил.,ВЕЛЕТЕ́НСЬКИЙпідсил.,ПРЕВЕЛИ́КИЙпідсил.,МОГУ́ТНІЙпідсил.,КОЛОСА́ЛЬНИЙпідсил.,ГРАНДІО́ЗНИЙпідсил.,ТИТАНІ́ЧНИЙпідсил.,ШАЛЕ́НИЙпідсил.,МАСШТА́БНИЙ, НЕСВІ́ТСЬКИЙрідше, підсил., ГОМЕРИ́ЧНИЙрідко,НЕСОСВІТЕ́ННИЙрозм. підсил.Всі підняли великий крик (І. Котляревський); Спека була чимала (Леся Українка); Далеко в зеленому степу лунає дужий баритон вівчара (І. Нечуй-Левицький); В голові гуло. А в усьому тілі відчувалася важка, незвична втома (В. Козаченко); Скинення царя і самодержавства ми.. зустріли з величезною стихійною радістю (О. Довженко); Владна зламати вона [Кіпріда] велетенську потугу героїв (М. Зеров); Тепер прийняла вона Оксану з превеликою радістю (Л. Яновська); З-під гарби чулося могутнє хропіння (Григорій Тютюнник); Силою колосального напруження я вихоплюю свого револьвера і починаю цілитись (П. Колесник); І всі ці великі нещастя [голод, неосвіченість, тиранія тощо в дореволюційній Росії] величезні, колосальні, грандіозні (Леся Українка); Титанічна працездатність людини; Вирушали удосвіта, холодком, поки не було ще отієї шаленої спеки (І. Муратов); У ньому [романі Тихого «Рахунок за сонце»] нема масштабного зображення подій (з журналу); На той несвітський крик миттю прибігли слуги баронеси (Леся Українка); На.. слова Божка зала вибухає гомеричним реготом (Т. Масенко); В несосвітеннім сум’ятті Вперед ми рвались без ваги (переклад М. Лукаша). — Пор. 1. винятко́вий, 1. надзвича́йний, 1. необме́жений, 1. необме́жений, несказа́нний.
ВЕЛИ́КИЙ (який перевищує інші подібні кількістю), ЧИМА́ЛИ́Й, НЕМАЛИ́Й, ЗНАЧНИ́Й, ЧИСЛЕ́ННИЙ, СЕРЙО́ЗНИЙ, ВЕЛИЧЕ́ЗНИЙпідсил., ВЕЛЕТЕ́НСЬКИЙпідсил., ПРЕВЕЛИ́КИЙпідсил., КОЛОСА́ЛЬНИЙпідсил., ГРАНДІО́ЗНИЙпідсил., НЕЗЛІЧЕ́ННИЙпідсил., НЕЗЛІЧИ́МИЙпідсил., НЕЗЧИСЛЕ́ННИЙпідсил., ВЕЛИЧЕ́ННИЙрозм. підсил., НЕСОСВІТЕ́ННИЙрозм. підсил., СТРАШНИ́Йрозм. підсил., ТИ́СЯЧНИЙрозм., ВА́ЛЬНИЙдіал.Вона жила великою сім’єю, з дочками, сиротами-внуками (Панас Мирний); Коли поїзд зупинився на станції Жмеринка, до нього відразу ж підійшов чималий гурт залізничників (М. Стельмах); Треба, щоб військо стояло напоготові побіля границі [кордону], та ще, щоб немала і сила (Г. Квітка-Основ’яненко); Противник теж підкинув значні сили піхоти (О. Гончар); Там [у Петрівцях] була численна й добра книгозбірня (Н. Рибак); Серйозних втрат зазнав ворог від наших військових флотилій (з журналу); Розгромлені в запеклих боях, котились за Дніпро величезні гітлерівські полчища (О. Довженко); Кругом хати росли старі велетенські волоські горіхи (І. Нечуй-Левицький); Каже [внук], ніби то далекі світи, превелике множество [кількість] планет (І. Цюпа); В момент атомного вибуху виділяється колосальна кількість енергії (з журналу); Грандіозна маніфестація виходить на вулиці. (І. Микитенко); Війна принесла народові незліченні біди, нечувані руйнування (І. Цюпа); По отавах і зайвих полях паслись незлічимі гурти овець (Д. Мордовець); Немов незчисленні орди дикунів-велетнів. шуміли сосни (С. Васильченко); Заспівав [співець], і юрба величенна, Мов життя на той час запинила [зупинила] (Леся Українка); Квитки [до театру] коштують, мабуть, суму несосвітенну (О. Полторацький); І дворянства страшну силу У мундирах розплодила (Т. Шевченко); Він, мов справжній суддя слідчий, не переставав тягти з нього жили тисячними питаннями (І. Франко); Не ножем, а гарматами воює, то є ціла армія вальна (Л. Українка).
ВЕЛИ́КИЙ (якому в значній мірі властива певна ознака, риса характеру), ЧИМА́ЛИ́Й, НЕМАЛИ́Й, ВЕЛИЧЕ́ЗНИЙпідсил., ПРЕВЕЛИ́КИЙпідсил., НЕЗМІ́РНИЙпідсил., НЕАБИ́ЯКИЙ, СТРАШНИ́Йрозм. підсил., ПОРЯ́ДНИЙрозм.Усяк бачив, що Тимоха велике ледащо (Г. Квітка-Основ’яненко); З того, що довелося мені досі перечитати, я вбачаю талан чималий (Панас Мирний); Кіно вимагає величезної працелюбності (О. Довженко); Ото був превеликий знахар! (Б. Грінченко); Незмірні гордощі сповнюють душу (М. Рильський); Шофер.. виявився неабияким баляндрасником (О. Гуреїв); На неї вперше напав страх, найшло каяття, що вона покохала такого страшного чоловіка, покохала страшного катюгу України (І. Нечуй-Левицький); — Я скажу тобі, що з тебе порядний егоїст. (А. Кримський).
ВИДАТНИ́Й (який виділяється серед інших якими-небудь надзвичайними рисами, якостями, особливостями), ВИЗНАЧНИ́Й, ВЕЛИ́КИЙ, БЛИСКУ́ЧИЙпідсил.,ВІДО́МИЙ, ЧІ́ЛЬНИЙ, ЗНАМЕНИ́ТИЙпідсил., СЛА́ВНИЙпідсил., ЗНА́НИЙрідше. Фольклорна основа притаманна всім справді видатним великим творам усіх віків і народів (М. Рильський); Одразу потрапив [Франко] в оточення молоді, яка вже бачила в ньому визначний поетичний талант (П. Колесник); Дуже дорога нам постать великого Кобзаря України — Тараса Шевченка (з газети); А. В. Луначарський був блискучим літературним і художнім критиком (з журналу); — Я купець, відомий у Києві (І. Нечуй-Левицький); Приїхали також [до Одеси] і чільні діячі та керівники всеросійських громадських інституцій, промислових і торговельних об’єднань, земських союзів та союзів міст (Ю. Смолич); Се та знаменита криниця, до якої з’їздяться люди з далеких сіл (М. Коцюбинський); Від знаного поета народного, селянина Павла Думки з Купчинець, одержали ми кілька поезій (І. Франко). — Пор. славе́тний.
ВИНЯТКО́ВИЙ (який незвичайно рідко зустрічається, трапляється серед кого-, чого-небудь, завдяки чому виділяється із загального ряду), ОСОБЛИ́ВИЙ, РІ́ДКІСНИЙ, РІ́ДКИЙрідше,УНІКА́ЛЬНИЙ, ЕКСТРАОРДИНА́РНИЙкнижн.,ВИЇМКО́ВИЙзаст.Людину павук кусає лиш у виняткових випадках (з журналу); [Мічурін:] У мене сьогодні особливе свято (О. Довженко); Особлива ситуація. Йому [Д. І. Яворницькому] пощастило придбати різними способами.. рідкісні зразки запорозької зброї (І. Шаповал); Гостям показали справді унікальний витвір — перший глобус місяця з усіма впадинами та рельєфами на його лицевій і тильній стороні (І. Волошин); Він [лікар] почав діяти, і за годину Еріка розплющила очі. Заходи Майєра були екстраординарними, але, безперечно, дійовими (В. Собко); Понура постать стоїка-революціонера Рахметова натякає нам на щось справді оригінальне й нове, хоч, може, й нетипове, виїмкове (Леся Українка). — Пор. видатни́й, 1. незвича́йний, 3. вели́кий.
ВИСО́КИЙ (про події, твори тощо — важливий за своїм значенням), ВИДАТНИ́Й, ПОЧЕ́СНИЙ, ВЕЛИ́КИЙ. Лікар.. віддав на суд компетентних і високих зборів своїх колег плоди всієї своєї шістдесятилітньої діяльності (Ю. Смолич); Кіно в житті села було видатною подією (Григорій Тютюнник); Колектив [бандуристів] одержав чимало почесних нагород (з журналу); Великі творяться діла в нашім краї (М. Рильський).
ВИСО́КИЙ (спрямований на здійснення величної мети), БЛАГОРО́ДНИЙ, ВЕЛИ́КИЙ, СВЯТИ́Й, СВЯЩЕ́ННИЙ. Смерть його [Мічуріна] відгукнулась у серцях потомків.. тихою задумою вдячності й глибокої пошани до високого подвигу людського життя (О. Довженко); Павло Грабовський є одним із тих кращих представників демократичної інтелігенції, які в умовах царського ладу гинули за благородні, високі ідеї, йшли на каторгу, на заслання (з підручника); Ішли партизани ярами, борами, На діло велике ішли (П. Воронько); [Лицар (з найнижчого уступу скелі):] Святий цей запал, а проте даремний (Леся Українка); Привіт Болгарії, що пута вікові В священній боротьбі розбила вщент, навіки (М. Рильський).
ВИСО́КИЙ (який займає відповідальну державну посаду, має широкі повноваження), ВЕЛИ́КИЙ. — Я запросив з Варшави багато високих гостей, щоб показати їм свій палац (І. Нечуй-Левицький); Лакей улесливо, наче перед великими чинами, відкрив людям чавунні ворота (М. Стельмах).
ДОРО́СЛИЙ (який вийшов з дитячого віку), ПОВНОЛІ́ТНІЙ, ВЕЛИ́КИЙрозм., ЧИМА́ЛИ́Йрозм., НЕМАЛИ́Йрозм., ОПЕ́РЕНИЙ[ОПІ́РЕНИЙ]жарт. — Я навіть змалку почувалась дорослою, я наче весь час доросла (Є. Гуцало); [Долон:] Я, царівно, повнолітній, до ради вхожий і до війська здатний, я не хлоп’я давно (Леся Українка); Сашко-великий у нас тракторист, Сашко-маленький в одному класі зі мною (Ю. Яновський); — Лихо, діти, Лихо мені з вами! Викохав вас, вигодував, Виросли чималі, йдете в люди (Т. Шевченко); — Ти вже немалий . Друзі твоїх літ дітей мають. (Панас Мирний); Весела натура так і просвічувала з усього його обличчя, так і виказувала в ньому ще не опереного, малодосвідченого хлопчиська (Ю. Збанацький). — Пор. 1. дозрі́лий.
ДОРО́СЛІмн., м. (протилежне діти), СТА́РШІрозм., ВЕЛИ́КІрозм. — Знав я дітей, Порфире, що в твоєму віці нарівні з дорослими снаряди носили до фронту (О. Гончар); Дитячі очі стежили з печі за кожним рухом старших (М. Коцюбинський); Скільки дітвори перемерло. За малими почало й великих косити: не проходить того дня, щоб двох або трьох не ховали (Панас Мирний).
НАДЗВИЧА́ЙНИЙ (дуже великий за силою вияву, інтенсивністю чого-небудь, завдяки чому виділяється на загальному тлі), НЕЗВИЧА́ЙНИЙ, ВИНЯТКО́ВИЙ, СУГУ́БИЙкнижн. заст.;НЕЗРІВНЯ́ННИЙ (який важко порівняти при цьому з чим-небудь); НАДМІ́РНИЙ, НЕПОМІ́РНИЙ (який перевищує звичайну міру, норму); НЕЙМОВІ́РНИЙ, НЕПРАВДОПОДІ́БНИЙ, ДИВОВИ́ЖНИЙ, КАЗКО́ВИЙ, ФАНТАСТИ́ЧНИЙ (який викликає подив силою свого вияву, у який важко повірити); НАДПРИРО́ДНИЙ, НЕЗЕМНИ́Й (який силою свого вияву настільки відхиляється від звичайного ступеня, що викликає враження про неможливість такого в природі); НАДЛЮ́ДСЬКИЙ, НЕЛЮ́ДСЬКИЙ, НАДСИ́ЛЬНИЙ, НЕПОСИ́ЛЬНИЙ (який викликає враження про перевищення звичайних людських якостей, властивостей, можливостей). Ладигін з дитинства відзначався спокійною поведінкою, надзвичайною чутливістю та мрійністю (Д. Ткач); Тільки незвичайна блідість обличчя показувала, якого зусилля волі коштує йому.. спокій і стриманість (О. Гончар); Не раз ризикував [Яків] життям — рятував справу своєю винятковою особливістю та холоднокровністю (Є. Кротевич); В час смертельної небезпеки.. дворянство дає кріпаків і майно з сугубою неохотою, скаргами й наріканням (О. Полторацький); Андрій знову цілком віддався своїй роботі, знаходячи в ній незрівнянну радість творчості (О. Гуреїв); На хвилю нерви його отупіли з надмірного болю (І. Франко); Тітка, зігнувшись під непомірною вагою, ..поспішала до поїзда (В. Козаченко); В надвечір’ї його біле волосся спалахнуло неправдоподібноюбілістю (Є. Гуцало); Чутка про мандрівних акробатів облетіла слободу з дивовижною швидкістю (А. Шиян); І дивишся на сю гостру енергію [гуцулів], на сю непогамовану завзятість, на сю витривалість казкову — і гадаєш собі: і так то все пропаде? (Г. Хоткевич); Лице його гляділо якось гордо І враз тривожно; очі з ям глибоких Блищали острим надприродним блиском (І. Франко); Якби я невірним був тобі таємно, — ..Я б украв у себе щастя своє — долю, Я б зазнав страшного неземного болю! (В. Бичко); — У мами надлюдська сила, надлюдський розум! — з подивом шептав Адась (І. Франко); Нелюдським напруженням він робить ще кілька кроків і знесилено осідає на землю (І. Багмут); Надсильне, довго здержуване хлипання перервало її мову (І. Франко); Вона тремтіла від непосильногонапруження волі (І. Ле). — Пор. 3. вели́кий, найбі́льший, 1. небува́лий, 1. неймові́рний.
НЕОБМЕ́ЖЕНИЙ (про наявність чого-небудь десь — дуже великий щодо кількості; перен. про фізичні або духовні сили, можливості тощо — якому немає меж), БЕЗМЕ́ЖНИЙ, НЕВИЧЕ́РПНИЙ, НЕЗМІ́РНИЙ, БЕЗМІ́РНИЙ, НЕЗГЛИБИ́МИЙ, ШИРО́КИЙ, БЕЗКРА́ЙНІЙ, БЕЗКРА́ЇЙ, БЕЗБЕРЕ́ЖНИЙпоет. (про можливості, перспективи тощо). Не будучи графом, він не скаржився на недостачу друзів з графських синків, які пленталися за ним, приворожені необмеженим багатством його батька (І. Ле); Степан Онуфрійович і справді вважав себе за людину незвичайних здібностей і необмежених можливостей (Ю. Збанацький); Життя коротке, та безмежна штука [мистецтво] І незглибиме творче ремесло (І. Франко); У вікна щедро лилося сонце, на столі все вилискувало золотом і самоцвітами, ніби наочно підкреслюючи невичерпні багатства Росії (П. Кочура); Тематика.. фольклору невичерпна і безбережна (М. Рильський); Розкіш здавалась незмірна і неймовірна навіть багатим чужоземцям і заграничним [закордонним] посланцям (І. Нечуй-Левицький); Скажи ж ти, звідки сила та безмірна, Що рівної нема їй в Палестині? (Леся Українка); Наче сп’янілий від нових безкраїх можливостей, Вася хотів швидше усе побачити (О. Гончар). — Пор. 3. вели́кий.
НЕСКАЗА́ННИЙ (якого не можна виразити в словах, передати словами), НЕВИМО́ВНИЙ, НЕПЕРЕДА́ВАНИЙ, НЕОПИ́САНИЙ, НЕОПИСА́ННИЙ. Несказанна ненависть заблискала в її очах (О. Кобилянська); Старий не говорив нічого, мабуть, він не міг промовити ні слова, уста його були скривлені невимовним жалем (Олена Пчілка); А тим часом вечір глибшав, і небеса у воді теж глибшали, таємничішали, сповнювались особливої, непередаваної задуми.. (Є. Гуцало); — Я з неописаною тривогою поклонився і став, неначе вкопаний (І. Франко). — Пор. 3. вели́кий, 1. надзвича́йний, 3. надзвича́йний.
СИ́ЛЬНИЙ (про явища природи: дощ, вітер, мороз, спеку і т. ін. — значний за силою вияву), ВЕЛИ́КИЙ, СТРАШЕ́ННИЙ, ДОШКУ́ЛЬНИЙ, КЛЯ́ТИЙпідсил. розм.;Я́РИЙ, ДУ́ЖИЙ (перев. про вітер); ПЕКУ́ЧИЙ, ШПАРКИ́Й (перев. про сонце, мороз); МІЦНИ́Й, ЛЮ́ТИЙ, ЖОРСТО́КИЙ, КРІ́ПКИ́Й, ЦУПКИ́Й (перев. про мороз); ЯДЕ́РНИЙ, ПРИ́КРИЙзаст. (перев. про дощ, холод). Вже чотири дні такий сильний дощ, що не можна і з хати вийти (М. Коцюбинський); У великі дощі рілля скочувалась з водою униз (І. Нечуй-Левицький); З моря налітав дошкульний вітер (В. Кучер); Саме тоді минула вже ота клята.. така довга страшна зима (Є. Кротевич); Яре шипіння струмка; Дужий вітер гостро врізався в лице (М. Стельмах); Надворі стояв міцний мороз (П. Панч); І не холодно дуже: є морозець, та не цупкий (Панас Мирний); Над Одесою спускалася завіса прикрого дощу, море було аж чорне (Ю. Яновський). — Пор. 2. бурхли́вий, 3. лю́тий.
СИ́ЛЬНИЙ (про почуття, враження і т. ін. — який досяг значного ступеня або виявляється з великою силою), ВЕЛИ́КИЙ, ГЛИБО́КИЙ, ГО́СТРИЙ (про тугу, гнів тощо, а також із сл. інтерес, цікавість); БЕЗМЕ́ЖНИЙ, БЕЗМІ́РНИЙ, БЕЗКРА́ЙНІЙ, БЕЗКРА́ЇЙ, БЕЗКОНЕ́ЧНИЙ[БЕЗКІНЕ́ЧНИЙрозм.], НЕЗМІ́РНИЙ, НЕЗМІ́РЯНИЙ, БЕЗДО́ННИЙпоет.,БЕЗТЯ́МНИЙпідсил.,НЕСТЯ́МНИЙпідсил.,БЕЗУ́МНИЙпідсил.,ЛЮ́ТИЙпідсил.,НЕСАМОВИ́ТИЙпідсил.,ШАЛЕ́НИЙпідсил.,СТРАШНИ́Йпідсил. розм.,СТРАШЕ́ННИЙпідсил. розм.,СТРАШЕ́ЗНИЙпідсил. розм. рідше,СТРАХІТЛИ́ВИЙпідсил. розм.,СТРАХІ́ТНИЙпідсил. розм.,СМЕРТЕ́ЛЬНИЙ (про якесь почуття). Мені раптово стало соромно, що я не маю такого сильного почуття до неї (Є. Гуцало); Велике, фатальне кохання — це самум (Леся Українка); Великий гнів і велика скорбота, мов два млинових камені, стиснули до краю натягнену душу старого (М. Стельмах); Гості не тільки зрозуміли, хто така була Антоніна, але й відчули до неї глибоку повагу (О. Довженко); Важкі думки, невдачі, глибока образа докорів гнали Пріську додому (Панас Мирний); І лють нараз напала. Гостра лють! Помсти (Г. Хоткевич); Вона з гострою цікавістю приглядалася майже до кожного обличчя (Д. Ткач); Щастя, безмежна радість, любов до світу обгортали його, гріли серце (С. Скляренко); Першого дня Різдва безмірне горе давило Гаїнку (Б. Грінченко); Зосталась тільки ця любов обопільна, це безмірне щастя зустрічі двох людей, що звуться: мати й син (О. Гончар); Щоб передать журбу мою безкраю, немає фарб і слів нема таких (В. Сосюра); Спалить мене бездонна туга (Уляна Кравченко); Збулася [Пазя] зовсім збентеження, яке обхопило було її зразу внаслідок безтямної люті (Лесь Мартович); Я в пісню вилив ніжні мрії, Любов безумну в пісню вклав (М. Рильський); Люта злоба; Знов у Кульчицького прокидається несамовита самовпевненість і образа (М. Стельмах); Боже, розплати шаленої, Боже, шаленої мсти, лютости всенаученої нам на всечас відпусти (В. Стус); Вася спочатку не втримався на ногах від страшного болю і впав (О. Гончар). — Пор. 2. бурхли́вий, 5. важки́й.

Словник антонімів

ВЕЛИКИЙ МАЛИЙ
1. Значний своїми розмірами, величиною, кількістю, немалий, чималий. Невеликий розміром, незначний величиною, кількістю, невеликий, незначний.
Великий, а, е

малий, а, е будинок, букет, вибір, висота, відстань, вікно, глибина, господарство, груша, двір, день, істота, камінь, квартира, книга, країна, кусок чого-н., ліс, місто, м’яч, об’єм, організація, острів, площа, потік, пташка, ріст, розмір, роман, сад, село, скринька, стіл, частина, швидкість, яма. Велика будівля, людина

мала дитина, хатка. Великий

малий за об’ємом, за розміром. Бути, виростати, залишатися, здаватися, зробитися, ставати, уважатися великим

малим. Вельми, винятково, досить, дуже, казково, мабуть, надзвичайно, особливо великий

малий. Великий палець

малий палець — крайні пальці на руках і ногах. З малої хмарки великий дощ буває (Народне прислів’я). У знач. ім.: Мале

велике: Хто великого не бачив, той і малому дивується. Хто не має малого, той не буде мати великого. За мале судитися, велике загубити (Народні прислів’я). 2. Який вийшов з дитячого віку, дорослий. Якого уважають ще дитиною, недорослий. Великий, а, е

малий, а, е брат, дитина, дитя, дівча, дівчина, дочка, племінник, син, сестра, хлопець. Вирости великим

залишатися малим. У знач. ім.: Великий, а — дорослий, а

малий, а — недорослий, а. Мале і велике — поголовно все населення. Малі діти — малий клопіт, великі діти — великий клопіт (Народне прислів’я). 3. Уживаються з абстрактними іменниками: Значний за силою, інтенсивністю вияву, глибиною почуття, гідності. Незначний за силою вияву. Великий, значний, а, е

малий, незначний, а, е витримка, відкриття; враження, горе, втрата, допомога, досвід, досягнення, жертва, задоволення, заслуга, значення, користь, небезпека, несподіванка, опіка, питання, пожежа, помилка, прогрес, прохання, радість, різниця, розходження, секрет, сила, скандал, талант, увага, успіх, честь, швидкість, шкода. Великі

малі здібності, неприємності, переваги, перспективи, плани, тривоги, шанси. 4. Загальновизнаний, діяльність якого високо оцінена, знаменитий, відомий, (у вищій мірі) геніальний, видатний. Який нічим особливим не відзначається, маловідомий, незначний, нікчемний, невеликий, слабий. Великий, відомий, а, е

незначний, слабий, малоталановитий, а, е артист, вчений, дослідник, знавець, комік, критик, майстер, мовознавець, оригінал, письменник, поет, політик, співак, трагік, художник. Великий чоловік

незначна людина. Бути, залишатися, стати, уважатися великим

малим. Я маленьким збирав тут вугілля, Щоб великим збирати пісні (В. Сосюра). Велич

незначний Пор. ще: ВЕЛЕТЕНЬ

Словник фразеологізмів

ста́ти (бу́ти) у [вели́кій] приго́ді кому. 1. Допомогти кому-небудь; виручити когось. Цього вечора у Василя і Наталки, може, ще й не вистачило б сміливості обнятись, але тут у пригоді їм став споконвічний дівочий помічник — страх (О. Довженко); — Слухай, Кириле,— каже чорт, знявши шапку і вклонившись,— поможи мені у моїм ділі, а я тобі у великій пригоді стану (О. Стороженко); — Рости, моя дитино,— було їй каже вона,— рости, та хоч у якій-небудь пригоді будеш мені біля печі хоч (А. Тесленко); // Прислужитися кому-небудь. [Риндичка (до старшини):] Ой, розсудіть же мене; а я батечку, вам завжди у пригоді стану (М. Кропивницький); Дощик-дощику, іди На левади, на сади, .. Ще пройдися й по городі, Стань нам, любий, у пригоді (М. Познанська).

2. Виявитися потрібним, необхідним. — Поживеш — побачиш, як стануть у пригоді гроші (І. Нечуй-Левицький); Коли розлучалися, дівчина дала Маркові пляшечку із живлющою водою: — Бережи сю пляшечку. Вона буде тобі у пригоді (Три золоті сл.); [Олексій:] А зайвий розум не завжди бува в пригоді людині (М. Кропивницький).

вели́кий пан; вели́ка па́ні, перев. ірон. Поважна особа, яка має великий вплив і з якою треба рахуватися. Дума [Василева мати], як з ратієвської дворні, так і велика пані (Панас Мирний); — Не мети до порога, бо мені треба через поріг ходити! — ляснула Мотря.— Авжеж, велика пані. Покаляєш, княгине, золоті підківки,— сказала Мелашка (І. Нечуй-Левицький).

важли́вий (рідше ва́жний, вели́кий) птах; важли́ва (рідше ва́жна, вели́ка, не проста́) пти́ця. Людина, яка займає високе становище в суспільстві й має владу, вагу, великий вплив. Якщо і вам трапляється десь на шосе “хорх”, знищуйте його, не цікавлячись тим, хто в ньому їде. В ста випадках зі ста ви знищите якого-небудь надзвичайно важливого фашистського птаха (П. Загребельний); Люди знають, який то важний птах був землемір (С. Чорнобривець); Колись він [голова] був унтером і забрав у голову, що він дуже великий птах (П. Куліш); Язик [полонений], що привів він разом з товаришами, виявився важливою птицею (Н. Рибак); — Де ж, ми великий пан — кадильницю за попом треба нести, а ми — не робітниця, не наймичка, ми — важна птиця — паламарка! (Панас Мирний); Йонька зрозумів, що бородань не проста птиця і що від нього тепер залежить, відпустять Йоньку чи ні (Григорій Тютюнник).

вели́ка ри́ба. Поважна особа, впливова людина. Отець її — дуже велика риба, один з перших багачів в Бориславі і Дрогобичі (І. Франко).

вели́ка різни́ця. Зовсім інша справа. — Яка тобі, Іване, різниця: сьогодні чи завтра [їхати]? Тепер день дорожчий року. — Велика різниця. Завтра я їду в тюрму. Ніяка тінь не впаде на мене (М. Стельмах).

вели́ка ця́ця, перев. ірон. 1. Особа, що займає високу посаду або має великий вплив; впливова, поважна особа. — Він дума, як голова, то й велика цяця?! (Панас Мирний); Ану, коли ти вчений, скажи мені, де тут на цьому кутку закопані гроші? А ба! От і не скажеш, бо не знаєш. А я так знаю, хоч я й неписьменний. Велика пак цяця — письменний чоловік! Куди ж пак! (І. Нечуй-Левицький ).

2. Дуже важливий, потрібний предмет. Мати знову мені тиче кислиці: “Навіщо ти, Васильку, замазав білу сорочку ожиною?” Велика пак цяця — біла сорочка. Спробували б мама, як гарно лазить в лозах та ожину рвати (І. Нечуй-Левицький).

вели́ке ді́ло. Уживається для вираження важливості, значущості чого-небудь. Прикинув [Варчук], що мати в губернії таку руку — велике діло й, мало не зітхаючи, промовив: “Прямо і не знаю, чим, Яремо Івановичу, вам віддячити” (М. Стельмах); // ірон. Уживається для вираження чого-небудь не вартого уваги. А Щука на своє хилила: Ет, вигадки! Велике діло — миші (Л. Глібов).

вели́ке се́рце у кого. Хто-небудь дуже добрий, чуйний, здатний перейматися чиїмись переживаннями, горем. Спитала [Тамара] несміливо.— Зара?! — Очі Божени засиніли теплими вогниками. Вона довго підбирала слова. — У неї велике серце. (А. Хижняк). вели́кого се́рця. Йому можуть зустрітись люди великого серця, твердого сумління (О. Гончар).

вели́ке цабе́, перев. ірон. Поважна особа, яка займає високу посаду або має великий вплив у суспільстві, в колективі. — Що мені благочинний! Куди ж пак: велике цабе! (І. Нечуй-Левицький); А то, раз, кажуть батько, перестрів їх, чумаків наших, панок якийсь та: “Давайте, — каже, cякі-такі чумаки-мужики, мито!” Та й канчуком заміряється. Через його землі, бач, їхали — велике цабе! (Нар. опов.); — Справді, Маєр якось незвично поводився,— озвалася Галина Іванівна,— мабуть, отой висушений — дуже велике цабе (В. Лисенко); // в чому. Відома, компетентна в певній галузі особа. Він, кажуть, якесь велике цабе в геології. Землю наскрізь бачить (М. Рудь).

вели́кий пан; вели́ка па́ні, перев. ірон. Поважна особа, яка має великий вплив і з якою треба рахуватися. Дума [Василева мати], як з ратієвської дворні, так і велика пані (Панас Мирний); — Не мети до порога, бо мені треба через поріг ходити! — ляснула Мотря.— Авжеж, велика пані. Покаляєш, княгине, золоті підківки,— сказала Мелашка (І. Нечуй-Левицький).

важли́вий (рідше ва́жний, вели́кий) птах; важли́ва (рідше ва́жна, вели́ка, не проста́) пти́ця. Людина, яка займає високе становище в суспільстві й має владу, вагу, великий вплив. Якщо і вам трапляється десь на шосе “хорх”, знищуйте його, не цікавлячись тим, хто в ньому їде. В ста випадках зі ста ви знищите якого-небудь надзвичайно важливого фашистського птаха (П. Загребельний); Люди знають, який то важний птах був землемір (С. Чорнобривець); Колись він [голова] був унтером і забрав у голову, що він дуже великий птах (П. Куліш); Язик [полонений], що привів він разом з товаришами, виявився важливою птицею (Н. Рибак); — Де ж, ми великий пан — кадильницю за попом треба нести, а ми — не робітниця, не наймичка, ми — важна птиця — паламарка! (Панас Мирний); Йонька зрозумів, що бородань не проста птиця і що від нього тепер залежить, відпустять Йоньку чи ні (Григорій Тютюнник).

вели́ким (ди́вним) ди́вом, зі сл. дивува́тися. Дуже, надто. Ускочивши в хату, він [Попенко] мав щось сказати Жукові — і великим дивом дивувався, як почув, що Жука вже немає і не буде (Панас Мирний); Бенедьо сидів в куті на своїм петеку і дивувався дивним дивом, що се мало значитися (І. Франко).

вели́кого (висо́кого) колі́на. Знатного роду. У жіночій громаді не йшла в лад ота княгиня, жона Гвинтовчина, .. пані великого коліна (П. Куліш).

висо́кого (вели́кого) льо́ту (ле́ту), зі сл. люди́на, дія́ч і т. ін. Який займає значне становище в суспільстві; визначний, відомий і т. ін. Людина високого льоту відповідно проявляє себе, здебільшого, вже в молоді роки (З газети); В. І. Вернадський — учений великого лету (З журналу).

висо́кого (вели́кого) льо́ту (ле́ту), зі сл. люди́на, дія́ч і т. ін. Який займає значне становище в суспільстві; визначний, відомий і т. ін. Людина високого льоту відповідно проявляє себе, здебільшого, вже в молоді роки (З газети); В. І. Вернадський — учений великого лету (З журналу).

вели́ке се́рце у кого. Хто-небудь дуже добрий, чуйний, здатний перейматися чиїмись переживаннями, горем. Спитала [Тамара] несміливо.— Зара?! — Очі Божени засиніли теплими вогниками. Вона довго підбирала слова. — У неї велике серце. (А. Хижняк). вели́кого се́рця. Йому можуть зустрітись люди великого серця, твердого сумління (О. Гончар).

вели́кою (значно́ю, бі́льшою і т. ін.) мі́рою. Переважно, здебільшого тощо. О. В. Капніст з дитинства перебував в оточенні, яке великою мірою сприяло формуванню волелюбних поглядів (З журналу); Ефективність розвитку народногосподарського комплексу .. значною мірою зумовлюється раціональною системою розселення трудящих (Вісник АН України); Фундаментальним [дослідженням] найбільшою мірою притаманна наукова невизначеність, тобто відсутність однозначного зв’язку між затратами і результатами (Вісник НАН України).

ви́пала [висо́ка (вели́ка)] честь кому, чому, перев. з інфін. Хто-небудь виявився гідним виконувати, здійснювати і т. ін. щось відповідальне, почесне, дуже важливе. Шеф викликав нас [футболістів] до контори й .. товкмачив, яка нам, мовляв, випала честь і як ми повинні пишатися (Ю. Яновський). ви́пала висо́ка честь на до́лю кого. Висока честь зробити записи пісні про Кармалюка випала на долю М. Костомарова. Здійснення цього запису всього через дев’ять років після вбивства панами та їх посібниками народного месника є дуже знаменним фактом (З журналу).

з вели́кого ро́зуму, ірон. Необдумано, легковажно. Всілякі чутки і всякі люди баламутять теперечки громаду… Один баламутить по дурості своїй, а другий з великого розуму (М. Стельмах).

з вели́кої лі́тери. Такий, що прославився добрими справами і гідний високої поваги (про людину). Є речі, яких не забудеш. Наприклад, почуття гордощів за наших .. людей. За Людей з великої літери (Л. Дмитерко); Учитель з великої літери (З усн. мови); // Щось, усіма шановане, дороге кожному. Український степ є Степом з великої літери з погляду неповторності його витворення. ..Згадаймо тут, з яким захватом описував Степ у повісті “Тарас Бульба” Микола Гоголь. Нічого в природі не могло бути кращого, зауважує письменник (З журналу).

роби́ти / зроби́ти вели́кі о́чі. Виявляти подив, здивування. Оце так таємниці мадридського двору! Чи таємниці? А можливо, та реальність, якої ми.. намагалися “не помічати”. І не треба зараз робити великі очі (З газети). — А ти б не розкидала свої куделі по всіх кутках… Сусанна зробила великі очі (М. Коцюбинський).

[і] мале́ й вели́ке (старе́). Усі люди незалежно від віку; діти й дорослі; всі. — Його мале й велике знає.. По всіх усюдах він буває (Л. Глібов). [і] старе́ й мале́. Оповістив батюшка. щоб і старе і мале, щоб усі зібралися до церкви (Г. Квітка-Основ’яненко); Усі, старе й мале, виходили зустрічати князя (Г. Хоткевич); — Хазяїн там є, — і старе й мале так говорить про Степана Петровича довкола (В. Большак); [і] старі́ й малі́. — А в селі, як побачили наше авто, так і старі й малі, й гусята й поросята.. — все геть-чисто повискакувало на вулицю (Остап Вишня); Під високим тином коло сільради ніде яблуку впасти. Збіглися старі й малі з усього кутка (В. Кучер).

[і] мале́ й вели́ке (старе́). Усі люди незалежно від віку; діти й дорослі; всі. — Його мале й велике знає.. По всіх усюдах він буває (Л. Глібов). [і] старе́ й мале́. Оповістив батюшка. щоб і старе і мале, щоб усі зібралися до церкви (Г. Квітка-Основ’яненко); Усі, старе й мале, виходили зустрічати князя (Г. Хоткевич); — Хазяїн там є, — і старе й мале так говорить про Степана Петровича довкола (В. Большак); [і] старі́ й малі́. — А в селі, як побачили наше авто, так і старі й малі, й гусята й поросята.. — все геть-чисто повискакувало на вулицю (Остап Вишня); Під високим тином коло сільради ніде яблуку впасти. Збіглися старі й малі з усього кутка (В. Кучер).

ма́ти зуб (зу́ба) на кого. Сердитися, гніватися на кого-небудь. Гнат і, мабуть, деякі з присутніх, може, отой композитор або отой поет.. — всі вони мали на мене зуб за Вероніку (П. Загребельний); Пан Андрій мав зуба на Кшивольського за його завжди зухвалі і ґвалтовні виступи (Г. Хоткевич); [Андрій:] Бєлін мав на неї зуба: він женихався, і — не вийшло (Я. Галан). ма́ти вели́кий зуб. Особливо великий зуб на нього [Ярошенка] має Пилип Варивода (В. Речмедін). ма́ти зу́би. Та-ак… Хм… От тобі й Маринка… І вона зуби має… (В. Винниченко); // проти кого. Бути незадоволеним, затаїти злість проти когось. Вже першого дня помітили козаки, що турки передусім мають зуб проти них (О. Маковей); [Смола:] Брехня. Ти просто маєш проти мене зуб (І. Микитенко); — Здрастуйте, — Данило й Харитон відповіли стримано, як і належить делегатам, та й мали вони проти цієї дівчини .. зуб (Ю. Смолич); Тільки проти Назарка зуб мав… А вийшло… (П. Загребельний).

ма́ти [вели́кий] хист до чого. Уміти вправно, гарно, майстерно зробити що-небудь. І здатна вона була до всякого діла, до всякої роботи, мала великий хист до всього (Панас Мирний); [Настя:] На кого не гляну, то всі дурні, хисту не мають ні до чого. [Хома:] Еге. Поки, знаєш, розчовпають, що воно і як. (І. Карпенко-Карий).

ма́ти си́лу. 1. перев. де. Бути відомим, впливовим і т. ін. (про людину). Мав силу в колективі, до нього прислухалися, у нього вчилися (З журналу). ма́ти вели́ку си́лу. [Хуса:] Публій сам не так мені потрібен, як горда Марція, його жона,— вона з родини цезаря і має велику силу там, у Палатині (Леся Українка).

2. перев. де. Бути вагомим, значним, авторитетним (про слово, виступ, статтю і т. ін.). — А там, у районі, голос його [сількора] силу має (О. Гончар).

3. над ким—чим. Впливати на кого-, що-небудь, керувати чиїмись діями. Слава й ганьба не повинні Над Гафізом мати силу (А. Кримський); Не мав директор сили над колективом (З журналу). ма́ти насті́льки си́ли. Що з того, що батько і мати хоч і відпустили дочку. але дорого дали б, щоби не відпускати, щоби мати настільки сили над нею? (Г. Хоткевич).

4. з інфін. Могти, бути спроможним зробити щось. — Коли Ви маєте силу до осені підождати, то зашліть — у жовтні або в листопаді (Панас Мирний); — Почула, що автомобіль поїхав, і я довго не мала сили подзвонити біля дверей (Ю. Яновський).

5. Бути дійсним, чинним. — Завітрюжить, видно, завтра,— каже Корній.— А ось для нас ці прикмети вже не дійсні,— зауважує льотчик трохи сумовито.—..Лише до цього обрію, доки око вхопить, ці прикмети мають силу (О. Гончар); В керівництві університету появилась нова особа.. на правах першого проректора, без санкції якого накази ректора не мали сили (Ф. Бурлака).

не ма́ти [своє́ї] во́лі (си́ли во́лі). Легко піддаватися різним впливам; бути нестійким, нерішучим, безвольним. Отже-таки вкінці послухав [Славко] просьби. Не мав своєї волі. Перед котрим чоловіком почував пошану, то не міг опертись його намові (Л. Мартович). ма́ти вели́ку си́лу ду́ха. [Матушка гуменя:] Треба, кажу, дуже берегтися, велику силу духа мати, щоб від його [лукавого] захиститися (Панас Мирний).

мі́ряти вели́кою мі́рою що. Дуже відповідально ставитися до чогось. — Перед ними [солдатами] Київ. Скажіть їм, що сьогодні в усьому світі нема людей ні прекрасніших, ні чистіших, ніж вони. Міряйте життя й смерть великою мірою (О. Довженко).

обво́дити / обвести́ очи́ма (по́глядом, зо́ром і т. ін.) кого, що, де. Оглядати кого-, що-небудь, дивитися на когось, на щось; роздивлятися. Настя обводить очима шкільні стінки. В очах — сльози. Прощається (С. Васильченко); — Чи не завадив я вам? Так неждано і негадано потрапив,— обводить очима і людей, і стіни кімнатки (М. Стельмах); Вона обводить поглядом усіх присутніх (Д. Ткач); Інколи він відривається від книжки, обводить поглядом величезну кімнату (І. Багмут); — Скажіть мені, що це? Правда? — Правда,— сказав Щорс і повільно обвів очима всіх.— Раз у тисячу років куля не повинна брати людину. Це безсмертя (О. Довженко); Привітавшись з матір’ю, він обвів очима рідну хату (А. Шиян); Стулила [Тоня] злісно губи, обвела навкруги тоскним поглядом (С. Васильченко); Збігла [дівчина] по східцях униз, обвела поглядом зал і завмерла (Л. Дмитерко); Данило обвів поглядом навколо (А. Хижняк); Рустем .. обвів слухачів оком (М. Коцюбинський); Сльоза, лишившись внизу, ще раз обвів оком навколо (П. Панч); — Алі… Алі… тут десь…— він обвів зором порожні лавки (М. Коцюбинський). обво́дити вели́кими очи́ма. Великими .. очима Рубанюк обводить усіх, ніби запрошуючи тісніше збитись до гурту (І. Цюпа). огорта́ти зо́ром. Андрій підходить. Він хвилину Стоїть, всіх зором огортає (М. Ю. Тарновський).

о́чі вели́кі в кого. Хтось занадто цікавий (перев. до чужих справ); безцеремонний. У кожного очі великі: всякому до мене діло, всяк хоче покопирсатися у чужому серці (М. Старицький).

роби́ти / зроби́ти вели́кі о́чі. Виявляти подив, здивування. Оце так таємниці мадридського двору! Чи таємниці? А можливо, та реальність, якої ми.. намагалися “не помічати”. І не треба зараз робити великі очі (З газети). — А ти б не розкидала свої куделі по всіх кутках… Сусанна зробила великі очі (М. Коцюбинський).

ста́ти (бу́ти) у [вели́кій] приго́ді кому. 1. Допомогти кому-небудь; виручити когось. Цього вечора у Василя і Наталки, може, ще й не вистачило б сміливості обнятись, але тут у пригоді їм став споконвічний дівочий помічник — страх (О. Довженко); — Слухай, Кириле,— каже чорт, знявши шапку і вклонившись,— поможи мені у моїм ділі, а я тобі у великій пригоді стану (О. Стороженко); — Рости, моя дитино,— було їй каже вона,— рости, та хоч у якій-небудь пригоді будеш мені біля печі хоч (А. Тесленко); // Прислужитися кому-небудь. [Риндичка (до старшини):] Ой, розсудіть же мене; а я батечку, вам завжди у пригоді стану (М. Кропивницький); Дощик-дощику, іди На левади, на сади, .. Ще пройдися й по городі, Стань нам, любий, у пригоді (М. Познанська).

2. Виявитися потрібним, необхідним. — Поживеш — побачиш, як стануть у пригоді гроші (І. Нечуй-Левицький); Коли розлучалися, дівчина дала Маркові пляшечку із живлющою водою: — Бережи сю пляшечку. Вона буде тобі у пригоді (Три золоті сл.); [Олексій:] А зайвий розум не завжди бува в пригоді людині (М. Кропивницький).

у вели́кій (значні́й, бі́льшій і т. ін.) мі́рі . Переважно, здебільшого тощо. Тут [у гірських умовах] загальний успіх у великій мірі залежав від ініціативи, винахідливості, бойового настрою кожного окремого бійця (О. Гончар); Заробляючи, аби тільки не вмерти з голоду, Франко за цей період в значній мірі одірваний був од української літератури (М. Коцюбинський); Не вийде з неї [людини] генія — це вже в більшій мірі її власна справа… (Є. Гуцало).

у мо́ді. Має загальне визнання хто-, що-небудь; популярний, поширений. Видно, справді, у вас в Галичині “жіноче питання” дуже в моді тепер (Леся Українка); У нас тепер в моді “Пісня капітанів” (Ю. Яновський). у вели́кій мо́ді. Гончарівка через своїх дівчат у великій моді (Г. Квітка-Основ’яненко); // Цінується щось. — Це колись, коли людям робити не було часу, кохання в моді було… Лицарі там одне одного списами за дам штрикали, а тепер якби хто за дівчину побився — сама дурнем назвала б! Не та доба (В. Підмогильний).

у лі́сі щось [вели́ке] здо́хло. Сталося щось незвичайне. Мабуть, у лісі щось велике здохло, що ви до нас прийшли! (Укр.. присл..); Треба, щоб у лісі щось дуже велике здохло, щоб ми помирились! (І. Нечуй-Левицький); — Знаєш, у мене ідея, Павло… “Павло?” Я вирячився на нього. Ніколи він не називає мене Павлом. Щось у лісі здохло,— дуже, вже, мабуть, серйозна ідея, раз він так офіційно мене називає (В. Нестайко).

Источник статьи: http://uk.worldwidedictionary.org/%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B8%D0%B9


Популярные записи

Синоним к слову забывчивость
Замените книжное слово владычествовать стилистически нейтральным синонимом
Синонимы к слову интеллигентная речь
Информирует синонимы к слову
Служить синонимы к слову
Синоним к слову планка
0 0 голоса
Article Rating
Подписаться
Уведомить о
guest

0 Комментарий
Старые
Новые Популярные
Межтекстовые Отзывы
Посмотреть все комментарии