Как написать твір роздум

Твір-роздум: як писати і про що

Школярам часто доводиться писати твори-роздуми. Комусь це вдається з легкістю, для когось написати твір – справжня мука. Ми вирішили полегшити завдання і з’ясувати разом із вами, яким має бути твір-роздум, що характерно для його структури і як підготуватися до його написання. Мотайте на вус!

Твір-роздум – твір, у якому повідомляються причини та наслідки дій, обговорюється проблема, формулюються відповідні висновки.

• твір-роздум на основі власного досвіду;
• твір-роздум на морально-етичну тему;
• допис дискусійного характеру;
• твір-роздум на суспільну тему;
• твір-міркування;

Структура твору-роздуму

• Вступ, що містить тезу – положення, яке вимагає доказів;
• Аргументи: не менше 2-3 доказів думок, викладених у тезі;
• Висновок, в якому остаточно підтверджується теза;
• Об’єм твору розраховується за формулою:

Вступ + Висновок = 1/3 обсягу твору

Іншими словами, якщо твір займає три сторінки, то загальний обсяг вступу і висновку не повинен перевищувати однієї сторінки.

Кожну частину твору-роздуму потрібно починати з нового рядка.

Як підготуватися до написання твору-роздуму

1. Сформулюйте тезу, яка буде виражати вашу згоду або незгоду (антитезу) з положенням, яке потрібно довести.

2. Доберіть аргументи, які будуть доводити вашу тезу (антитезу). Для цього можна використати:

• особистий досвід; досвід інших людей (за їхніми розповідями);
• тексти з книжок, журналів, газет;
• довідкову літературу;
• радіо- та телепередачі;
• матеріали інтернету (але будьте обережні).

3. Аргументи мають бути переконливими (побудованими на логічності та послідовності їх мовленнєвої презентації), доречними, конкретними та різноманітними:

• факти з історії та життя відомих історичних осіб, які є частиною загального історичного досвіду людства і мають велике значення для переконання;
• приклади з художньої літератури збагачують розповідь, підсилюють авторську позицію і характеризують автора твору як вдумливого читача, обізнаного у світовій (або національній) літературі

4. Дайте назву вашому майбутньому твору (якщо вона вам не запропонована).
5. Складіть план твору.
6. Подумайте над мовленнєвими засобами, які потрібно використати, щоб ваше висловлювання було послідовним, аргументованим, емоційним і цікавим.

Висновок

Розмірковуючи про те, як правильно писати твір-роздум, не варто забувати про спосіб написання висновку. Тут повинні бути зроблені висновки та підбито підсумки роздумів.

Загальні рекомендації:

«Таким чином, автор дає зрозуміти читачам, що …», «Отже, завершуючи роздуми про …, ми приходимо до висновку», «Підводячи підсумок сказаному, хочеться ще раз нагадати про важливість проблеми …» та ін.

• Не варто ще раз перелічувати те, що розглядалося вище: висновок – це узагальнення, квінтесенція найціннішого, про що йдеться у творі. Використовуйте вступні слова «по-перше», «по-друге», «по-третє» для перерахування власних відкриттів в темі.
• Твір-роздум як жанр не передбачає остаточних висновків. Ви виступаєте в ролі дослідника, висуваючи гіпотезу і підбираючи до неї докази, але категоричність тут недоречна. Набагато краще виглядає висновок, в якому ви закликаєте читача до роздумів:

«Така особливість класичної літератури: теми, підняті письменниками, вічні. І хто може поручитися, що в критичній ситуації не стане шукати виправдання чужий жорстокості?»

Читайте також:

Зверни увагу на:

One thought on “ Твір-роздум: як писати і про що ”

Твір на ЗНО з української для мене – це випробування. Уже написала багато прикладів. Визнаю, що чим більше їх пишу, тим легше далі писати. Але от зацікавило питання, а наскільки можна і треба свою думку відстоювати у творі, якщо таке запитується? Просто читала, що сильно від себе – не бажано. Краще загалом – з одного боку зайти, потім з іншого і достатньо. Головне – без помилок і структура правильна була

Источник статьи: http://zno.if.ua/?p=979

Как написать твір роздум

Завдання передбачає створення власного ви­словлення на дискусійну тему. Наприклад, під­тримайте або спростуйте думку: «Ми не безліч стандартних «я», а безліч всесвітів різних» (за­вдання 2010 р., сесія 1).

Учасники тестування мають створити ар­гументоване висловлення, побудувавши його в один із трьох способів:

• «Я погоджуюся з думкою про те, що ми не безліч стандартних «я», а безліч всесвітів різ­них…» (підтримування думки);

• «Я хочу піддати сумніву думку про те, що ми не безліч стандартних «я», а безліч всесвітів різних. » (спростування думки);

• «Це складне для мене питання: з одного боку. а з іншого боку…» (проміжна позиція).

Учасники тестування мають сформулювати тезу, навести два переконливі аргументи, які найкраще підтвердять міркування; проілюстру­вати думки прикладами з художньої літератури (зазначити назву твору; указати проблему, по­рушену письменником; художній образ, через який її розкрито; навести цитату тощо), істо­ричними фактами або прикладами із суспільно- політичного чи власного життя; сформулювати висновки.

Орієнтовний обсяг роботи — 200—250 слів. Текст обсягом до 100 слів екзаменатори не пе­ревірятимуть.

Увага! Робота обов’язково повинна відпові­дати темі. Якщо автор замість теми «Ми не без­ліч стандартних «я», а безліч всесвітів різних» пише біографію Тараса Шевченка, розповідає про свій режим дня чи бездоганно аналізує один із художніх творів, екзаменатор виставляє за всі позиції 0 балів, робота вважається ненаписаною.

Висловлення може бути побудоване в один зі способів

4. Приклад із художньої літератури чи іншого виду мистецтва.

5. Приклад з історії, суспільно-політичного чи власного життя.

3. Приклад із художньої літератури чи іншого виду мистецтва.

5. Приклад з історії, суспільно-політичного чи власного життя.

Для докладного ознайомлення зі структурними елементами твору-роздуму перейдіть за посиланнями:

Список використаної літератури:

1. Булгакова В.М. Формування комунікативної компетентності учнів// Вивчаємо українську мову та літературу,- №22-24, серпень, 2010, — с.35- 34

2. Косогова О.О., Мукова Л.Г. Написання твору-роздуму// Вивчаємо українську мову та літературу. Бібліотека журналу. Випуск 1(86). — Х.: «Основа», 2011 — 157 с.

3. Овдій Л. Методичні поради щодо написання власного висловлення з української мови та літератури// Українська мова та література,- число 17-18 (705-706), 2011 — с. 31-34

4. Підготовка до ЗНО: власне висловлювання. — К.: Шк. світ, 2011. — 112с.

Источник статьи: http://www.sites.google.com/site/sanujukraiensku/ucnam/gotuemos-do-zno/ak-napisati-tvir-rozdum

Як писати твір-роздум

З усіх жанрів шкільного твору: оповідання, опису, роздум – останній найскладніший.

• По-перше, тому, що він вимагає від пишучого не тільки можливості грамотно висловлювати свої думки, а й наявності власної позиції, вміння її обґрунтовувати.
• По-друге, тому, що передбачає знання фактичного матеріалу, що використовується в якості аргументів. Питання про те, як писати твір-роздум, – один з ключових при підготовці до ЗНО.

Зміст статті

• Структура твору-роздуму
• Як писати вступ
• аргументація
• висновок
• Як «прикрасити» твір-роздум?
• Перевірте себе!

Структура твору-роздуму така:

• Вступ, що містить тезу – положення, яке вимагає доказів;
• Аргументи: не менше 2-3 доказів думок, викладених у тезі;
• Висновок, в якому остаточно підтверджується теза;
• Об’єм твору розраховується за формулою:

Вступ + Висновок = 1/3 обсягу твору

Іншими словами, якщо твір займає три сторінки, то загальний обсяг вступу і висновку не повинен перевищувати однієї сторінки.

Кожну частину твору-роздуму потрібно починати з нового рядка.

Як писати вступ

Вступ твору-роздуму повинний підводити читача до розкриття теми, яка, як правило, формулюється у вигляді питання або містить цитату. наприклад:

• Катерина Кабанова – «промінь світла» або жертва «темного царства»?
• Сучасні Раскольнікови – хто вони?
• Проблема пошуку щастя в поемі Некрасова «Кому на Русі жити добре».

Всі ці теми припускають роздуми читача про твір класичної російської літератури, тому у вступі важливо показати, чим викликаний інтерес саме до цієї теми, її полемічний характер, що передбачає наявність декількох точок зору. Формулюється основна теза, яка буде розкритий у творі.

Приклад вступу до теми «Сучасні Раскольнікови – хто вони?»:

«Ф. М. Достоєвський закінчив свій роман «Злочин і кара» в 1866 році, але донині його читають у всьому світі. Чим обумовлена популярність твору? Глибоким психологізмом Достоєвського, його талантом філігранно зображати найтемніші куточки людської душі? Або блискуче показаній роботі слідчого Порфирія Петровича? Або зростаючим інтересом до російської культури?

У першу чергу читачів цікавить головний герой твору – автор теорії «сильної особистості» Родіон Раскольніков. Мені здається, нікого не може залишити байдужим цей персонаж, тому що придумана їм злочинна теорія, що розділяє світ на безправних і тих, кому все дозволено, продовжує існувати в умах сучасних Раскольнікових. Тільки якщо в образі Раскольнікова Достоєвський розкриває морально-психологічну проблему (герой зломлений духовно і фізично), то сучасні Раскольнікови цілком благополучні, але з ряду причин вважають себе вправі судити і прирікати на смерть цілі народи».

Аргументи повинні бути чітко пов’язані один з одним: Раскольніков в романі – сучасні Раскольнікови. Мета роздуму: показати, як трансформувався образ «розумного злочинця», втіленням якого є Раскольніков, в сучасному світі.

Пам’ятайте! Аргументів не повинно бути більше 3-5, але вони повинні бути переконливими.

Висновок

Розмірковуючи про те, як правильно писати твір-роздум, не варто забувати про спосіб написання висновку. Тут повинні бути зроблені висновки та підбито підсумки роздумів.

Загальні рекомендації наступні:

• Починайте висновок підсумовуючою фразою: «Таким чином, автор дає зрозуміти читачам, що …», «Отже, завершуючи роздуми про …, ми приходимо до висновку», «Підводячи підсумок сказаному, хочеться ще раз нагадати про важливість проблеми …» та ін.
• Не варто ще раз перелічувати те, що розглядалося вище: висновок – це узагальнення, квінтесенція найціннішого, про що йдеться у творі. Використовуйте вступні слова «по-перше», «по-друге», «по-третє» для перерахування власних відкриттів в темі.
• Твір-роздум як жанр не передбачає остаточних висновків. Ви виступаєте в ролі дослідника, висуваючи гіпотезу і підбираючи до неї докази, але категоричність тут недоречна. Набагато краще виглядає висновок, в якому ви закликаєте читача до роздумів: «Така особливість класичної літератури: теми, підняті письменниками, вічні. І хто може поручитися, що в критичній ситуації не стане шукати виправдання чужий жорстокості?»

Як «прикрасити» твір-роздум?

– А навіщо його «прикрашати»? – Запитаєте ви. – Твір-роздум за стилем має нагадувати дослідницьку роботу: факти, доводи, гіпотеза, аргументи …

І ви маєте рацію, так і є. Ось тільки твір все ж творча робота, і сухий стиль викладу тут не зовсім підходить. Він повинен впливати на читача, зачіпати його емоції.

Для цього використовуйте в якості ілюстрації своїх слів суспільно значущі, резонансні факти. Наприклад, до теми про сучасних Раскольнікових підійде посилання на журналістські розслідування подій на Україні.

Вдало виглядають в творі короткі цитати з основного твору, а також з творів інших письменників. Цитування повинно бути різноманітним: прямим і непрямим.

Точно передані слова автора повинні бути укладені в лапки, а при непрямому (неточному) цитуванні важливо не спотворювати зміст цитати.

Дуже добре, якщо вам вдасться підібрати до твору-роздуму епіграф, що перегукується з головною думкою. По-перше, це «прикраса», по-друге, важливий композиційний елемент. Ви можете послатися на нього у вступі: «У словах, винесених в епіграф, не випадково помічено …». І в ув’язненні добре «закруглити» тему: «Повертаючись до епіграфа, хочу сказати, що …»

Источник статьи: http://moyaosvita.com.ua/osvita-2/yak-pisati-tvir-rozdum/

Як писати твір – роздум для ЗНО

Як писати твір – роздум для ЗНО

Ганна ШВЕЦЬ, кандидат філологічних наук, Інститут філології Київського національного університету ім. Тараса Шевченка

І. Структура твору-роздуму

Школярам потрібно пояснити, що будь-який твір (попри те, що саме слово передає очевидний творчий, вільний характер процесу) має чітку структуру й будується за стрункою схемою: вступ, основна частина, висновок. Твір-роздум – особливий текст, будова якого визначена законами логіки. До того ж оцінювання висловлення було б суб’єктивним, якби вчитель керувався лише критерієм «подобається – не подобається». Тож дотримання певної визначеної схеми під час написання твору-роздум – доконечна вимога, виконання якої допоможе учневі переконливо довести свою думку, а вчителеві дасть орієнтири для об’єктивного оцінювання. Отож пропонуємо старшокласникам запам’ятати структуру твору-роздуму:

3. Приклад з літератури чи інших видів мистецтва.

4. Приклад з історії, суспільно-політичного чи власного життя.

Середня частина може варіюватися: або подаємо одразу всі аргументи (мінімум два), або по одному, наводячи після кожного приклад. Тоді схема твору матиме такий вигляд:

3. Приклад з літератури чи інших видів мистецтва.

5. Приклад з історії, суспільно-політичного чи власного життя.

Слід наголосити на логічному зв’язку всіх елементів структури: аргументи доводять тезу, приклади підтверджують правильність аргументів. Це означає, що коли висунути дві тези, то потрібно аргументувати кожну з них двома доказами й до кожного добирати приклади. Тут неважко й заплутатися. Тож треба намагатися чітко й лаконічно викладати свої думки.

Учень повинен знати, що під час оцінювання структури його твору звертатимуть увагу на такі моменти: наявність усіх названих елементів структури, пов’язаність їх (тезі відповідають аргументи, приклади й висновок) і використання спеціальних слів та виразів, потрібних для кожної частини тексту. Це означає, що, оцінюючи тезу, викладач візьме до уваги таке:

* вона розташована на початку твору;

* у ній є конструкції, які виражають власну думку.

До прикладів, аргументів та висновку вимоги такі:

*аргументи містяться після тези та відповідають їй;

*приклади йдуть після аргументів і відповідають їм;

*прикладів мінімум два (!): один із художньої літератури чи інших видів мистецтва та один з історії, суспільно-політичного чи власного життя;

*висновок міститься після прикладів і відповідає тезі;

* використані спеціальні слова й вирази, які потрібні для аргументації, наведення прикладів та висновку (див. таблицю нижче).

Важливо пояснити випускникам, що на ЗНО за кожну з п’яти структурних частин твору можна отримати максимум 2 бали. Ще 2 – за логічність твору: поділ на абзаци, логічний розвиток думки, використання спеціальних виразів для зв’язку думок. Отже, за структуру твору максимально може бути 12 балів. Якщо наступних 12 – за ідеальну грамотність – здобути не так просто, то цілком реально навчитися правильно будувати структуру твору-роздуму. З такою настановою, упевнена, старшокласники старанніше й відповідальніше поставляться до роботи над створенням власного висловлення.

II. Спеціальні слова й вирази у творі-роздумі

Теза Я думаю, … Я вважаю, … Мені здається, що … На мою думку, … На моє переконання, …

Моя точка зору на цю проблему така: …

Чому я так думаю? Це твердження грунтується на….Аргументом на користь моєї думки може бути те, що … До того ж … Довести своє твердження я можу такими аргументами:по-перше, …, а по-друге, … На користь моєї думки можу навести такі аргументи: … Моє переконання ґрунтується на тому, що, по-перше, …, а по-друге, … Хоч моя думка, можливо, видається дивною, спробую переконати вас такими аргументами: …

Скарбниця світової літератури дає багато прикладів щодо порушеної проблеми. Так, … На згадку приходить герой … У зв’язку з порушеною проблемою хочеться згадати твір … Яскравим прикладом саме такого розуміння … особисто для мене є …Проблема … є дуже актуальною, тому багато прикладів її розв’язання дає саме життя. Говорячи про … , не можна не згадати …Повертаючись до думки про … , можу навести такий приклад: … Як я вже зазначав, … Щодо цього яскравим прикладом є образ … з твору … Тема мого роздуму порушується у творі … . Там …Найкращою ілюстрацією такого розуміння проблеми є герой … з твору … Історія також дає багато прикладів … Один із них – … Згадаймо постать видатного … Захоплює його … Хоча мій власний життєвий досвід ще порівняно малий, можу сказати, що … Хочу навести приклад із власного життя …Висновок

Отже, можна дійти висновку, що … Підсумовуючи, можна зазначити: … Таким чином, можна зробити висновок, що … Отже, бачимо, що … На завершення свого роздуму підсумую: …

для зв’язку думокПо-перше, по-друге, … Повертаючись до думки про…, хочу зазначити, що …

Як я вже стверджував, … Як уже зазначалося, … Як можна побачити, …

Наголошуємо, що з великого арсеналу запропонованих висловів учневі у його творі потрібні одна-дві конструкції з кожного блоку. Звертаємо увагу школярів, що вирази для зв’язку думок не є закріпленими за певною частиною твору. Наявність їх впливає на кількість балів за логічність твору, отож вони необхідні. Оптимальний варіант використання їх – в аргументах і прикладах (див. таблицю). Важливо, щоб учні серйозно поставилися до запропонованих конструкцій. Якщо, наприклад, у висновку написати «Я думаю», можна втратити 1 бал, оскільки цей вираз доцільно використовувати у формулюванні тези.

III. Варіанти формулювання тези залежно від теми твору

Твір-роздум конче має починатися з тези-твердження, думки, яка буде доводитися у висловленні. Можливі кілька варіантів.

1.Теза сформульована в темі твору.

2.Тема твору – дилема (вибір із двох варіантів).

3.Тема твору – запитання, отже, тезу потрібно сформулювати самому.

4.Тема твору – речення описового характеру, у якому немає сформульованої тези.

Розгляньмо докладніше кожен із варіантів.

1. Теза сформульована в темі твору. Як показує практика ЗНО, поки що переважали саме такі теми– з уже сформульованою тезою. Учень має погодитися з нею або заперечити її. У першому випадку можна почати з чогось на кшталт:

Я цілковито згоден із тезою, запропонованою для роздуму …

Я підтримую думку, висловлену в назві твору …

Важко не погодитися з тезою, запропонованою для роздуму …

У другому випадку початок буде такого типу:

Мені здається, теза, запропонована для роздуму, помилкова.

Я хотів би довести протилежне твердження: …

Я хотів би спростувати запропоноване твердження …

Не можу погодитися з думкою, яка звучить у назві твору.

Я не підтримую точку зору, висловлену в назві твору …

Пропонуємо «План дій для формулювання тези».

1. Уважно прочитати й осмислити назву твору.

2. Вирішити, чи ви погоджуєтеся з тезою, чи спростовуєте її.

3. Якщо це цитата й ви впевнені, що точно знаєте, хто її автор, додати невеликий коментар.

4. Спробувати переформулювати тезу своїми словами.

5. Не забути про обов’язкові вирази, потрібні для вираження власної думки.

Розгляньмо конкретні приклади – кілька тем попередніх років на ЗНО, які пропонують уже готову тезу.

Потрібно цінувати те, що маєш, а не те, про що мрієш.

1. Із думкою, запропонованою в назві твору, я цілком згоден. Вважаю, що, справді, людина повинна цінувати те реальне й близьке, що вона має і що її оточує, а не жити примарними мріями.

2. Я не можу погодитися з тезою, запропонованою для роздуму. На мою думку, лише з мрією людське життя набуває сенсу й повноти.

До майбутнього ми йдемо, озираючись на минуле

Навряд чи хтось буде заперечувати слушність думки, запропонованої для роздуму. На моє переконання, знати минуле, вивчати його помилки та здобутки просто необхідно для того, щоб упевнено рухатися в майбутнє.

Стати на бік однієї із частин дилеми (найлегше й найочевидніше).

Запропонувати свій (третій!) варіант !

Об’єднати дві точки зору.

Тепер ілюструємо прикладами. В одному зі збірників тестів до ЗНО попередніх років була така тема: «Що визначить подальшу долю людства – віра в силу людського розуму загалом чи віра в окрему особистість?» Учні доводили істинність однієї з думок, викладених у назві. Відповідно їхні твори починалися приблизно так: «Я вважаю, що подальшу долю людства визначить віра в колективний людський розум», «На мою думку, життя суспільства визначають вчинки й досягнення окремих особистостей». Одна дівчинка не погодилася з обома твердженнями. Вона написала: «Я переконана, що ні людський розум загалом, ні окрема особистість не здатні визначити майбутнє (як і минуле, й сучасне) людства, – усе в руках Божих». А я, працюючи над твором-зразком для учнів, вирішила поєднати дві протилежності, закладені в дилемі. Вийшло ось що: «Людська спільнота складається з одиниць. Це означає, що індивідуальні риси, зокрема й розум кожного, – важливі. Я вважаю, що віра в окрему особистість як складник колективного розуму – оптимальний шлях для розвитку людства».

Пояснюємо учням, що коли обидва судження дилеми слушні, треба так і писати: «Не варто протиставляти ці дві точки зору. Мені здається, вони обидві містять раціональне зерно». Наводжу приклад.

Що таке покликання?

На мою думку, покликання – це справа, без якої ти не можеш жити. Ти розумієш, що знайшов себе, своє призначення, сенс життя врешті-решт. Таке відчуття, я впевнений, може дати людині лише робота за покликанням.

Старшокласники часто лякаються самого запитання «Що таке … ?» Кажуть, що можуть відповісти лише одним реченням, а треба ж писати більше. Підказуємо, що в цьому разі можна застосувати таку модель: у першому реченні сказати про складність запропонованого для роздуму поняття або про його різне сприйняття людьми, або про його загальновизнане значення, а в другому – про своє власне розуміння. Це може мати такий вигляд.

Що таке кохання?

Звичайно, кожна людина має індивідуальне сприйняття й розуміння кохання, однак загальноприйнятою є думка, що це почуття сердечної прихильності, яке виникає між двома людьми різної статі. Я вважаю, що справжнє кохання ґрунтується на абсолютній довірі й бажанні щастя своєму обранцеві.

Що таке совість?

Загальновизнаним є таке значення поняття «совість»: це почуття моральної відповідальності за свою поведінку перед самим собою й людьми. На мою думку, якщо ти відчуваєш сором за свої не дуже гарні вчинки, то це і є совість.

Що таке милосердя?

Якщо зазирнемо до тлумачного словника, то прочитаємо приблизно таке визначення поняття «милосердя»: співчутливе ставлення до людей. Я вважаю, що милосердя. — це допомога іншим.

4. Тема твору – речення описового характеру, у якому немає сформульованої тези. Цей варіант частково схожий на попередній, однак він трохи звужує поле пошуків вдалого формулювання тези. Наприклад: «Дружба в моєму житті». Ця тема вужча за питання «Що таке дружба?» Фактично в ній уже окреслені орієнтири для тези: «Дружба в житті кожної людини, думаю, посідає важливе місце. І я не виняток: друзі допомагають мені відчувати себе потрібним, підтримують у різних життєвих ситуаціях». Тема такого типу може бути сформульована й запитанням: «Яка роль дружби у вашому житті?»

Якщо ж тема – називне речення, яке не дає жодних орієнтирів, потрібно самому поставити запитання, яке подобається, і дати відповідь на нього – це й буде теза. Ось приклад.

Звичаї та традиції

Яке значення мають народні звичаї та традиції в нашому житті? Чи важливі вони в комп’ютеризованій культурі XXI століття? Я вважаю, що так. Чим краще ти знаєш народні звичаї, обряди, традиції, тим більше усвідомлюєш зв’язок з рідним народом.

IV. Редагування твору

Говорячи про редагування твору, учитель па уроці наголошує, що потрібно вдумливо перечитувати написане, стежити, аби у висловленні не було повторів, думки були сформульовані просто й чітко, не було занадто ускладнених конструкцій, щоб була дотримана схема твору-роздуму. Але як навчити старшокласника редагувати твір?

Думаю, на уроці продуктивною може бути така форма роботи: обговорення учнівського твору, виявлення помилок, стилістичних вад, недоліків у будові висловлення й колективний пошук кращого варіанта. Для цього пропонуємо кожній парі старшокласників роздрукований учнівський твір. Десять-п’ятнадцять хвилин триває його прочитання, пошук помилок, обговорення в парах. Тоді даємо учням можливість висловитися.

Учитель спрямовує роботу в потрібному напрямі: акцентує увагу на типових помилках, у разі потреби допомагає виправити їх та поліпшити слабкі місця тощо. Добре, якщо ця робота буде проведена на наступному після написання роздуму уроці на матеріалі твору одного чи кількох учнів класу (звісно, коли вони не проти). Пропоную зразок; ліворуч уміщено учнівський роздум, праворуч – коментар до помилок.

Краса врятує світ

Тема, запропонована для роздуму, дуже цікава. На мою думку, в цих словах скрита (1) велика надія, віра в те, що настане час, коли краса людських почуттів (2) переможе і (3) оволодіє світом, в (4) якому зараз панують такі почуття (2), як недовіра, зневага, байдужість, жадність (5). Я, як і Ф. Достоєвський_ (6) щиро вірю в це, сподіваюсь (7). Я розумію, що це буде можливо, тільки якщо кожна людина на планеті буде від себе вимагати удосконалення (8). Спробую довести свою думку методом від протилежного. Давайте озернемося (9) й подивимося на нашу країну. Ми всі свідки політичної та економічної криз, які тягнуть Україну вниз. Причиною всім цим (10) проблем є недовіра людей один одному (11); невміння поступитися своїми позиціями (12), (13) заради розквіту держави; ненажерливість людей, які збільшують свої капітали за рахунок грошей бідних і середніх класів суспільства. Що ж, як не краса людських почуттів, взаєморозуміння (14) може вивести країну з цього стану?! Скарбниця світової літератури дає багато прикладів краси. Силу кохання описує в своєму (15) творі «Тигролови» І.Багряний. Коханню Наталки і Григорія ніщо не може бути на перешкоді (16). Говорячи про красу почуттів, не можна не згадати О. Пушкіна. У його повісті «Капітанська дочка» коханню головних героїв не може перешкодити (16) навіть Громадянська (17) війна. Кохання все перемогає (18). Історія теж багата на приклади з цієї теми. Сила волі, небайдужість до долі своєї країни, почуття справедливості прокинулися в людях в 1980-1990 роках_в_східноєвропейських (19) країнах, які повстали проти тоталітарного режиму СРСР. Отже, можно (20) прийти до висновку, що перед красою людських почуттів ніхто не може встояти (21). Рано чи пізно добро переможе. Як я вже казала, я сподіваюсь, що краса врятує світ. І якщо кожна людина буде цього бажати, чекати, це стане реальністю.

1. Лексична помилка: треба прихована.

2. Повтор слів. Можна замінити: краса людських взаємин.

3. Порушено закон милозвучності мови (треба переможе й оволодіє).

4. Після коми перед приголосним потрібен у, а не в (світом, у якому – слово якому починається на приголосний звук [й]).

5. Лексична помилка: треба жадібність.

6. Порівняльну конструкцію як і Ф. Достоєвський треба виділити комами з обох боків.

7. Граматична помилка: вірити у щось, а сподіватися на щось. Можна переформулювати думку так: Як і Ф. Достоєвський, я щиро вірю в це, сподіваюся на торжество добра й краси.

8. Збіг двох голосних небажаний (вимагати вдосконалення).

10. Граматична помилка: причина чого?, а не чому? (причиною всіх цих проблем).

11. Граматична помилка: недовіра людей один до одного.

12. Потрібно вжити форму однини: своєю позицією.

14. Конструкцію з як треба виділити комами з обох боків.

15. Важкого для вимови збігу приголосних (в св, в хв. та подібних) слід уникати: у своєму творі

16. Двічі повторюються майже однакові вирази (бути на перешкоді – не може перешкодити). Один із них треба замінити: стати на заваді.

17. Це не власна, а загальна назва: громадянська війна.

18. Перемагає (чергування о – а: перемога – перемагати, допомога – допомагати).

Між приголосними потрібен прийменник у: прокинулися в людях у 1980-1990 роках у східноєвропейських країнах.

Нечітко сформульована думка. Краще написати так: перед красою людських почуттів зло безсиле.

Аналізуючи будову цього твору, можна зазначити таке:

1. Структура твору загалом витримана, у кожній частині використано відповідні вирази.

3. Приклади з літератури (про красу кохання) зовсім не відповідають аргументу (про недовіру й ненажерливість, що панують у суспільстві).

Щоб поліпшити твір, потрібно додати ще один аргумент, мотивуючи наступні приклади про кохання. Це можна зробити, перенісши абзац з історичним прикладом ближче до відповідного аргументу, а вже після нього сформулювати другий аргумент і навести приклади про кохання.

Історія дає багато прикладів щодо цього аргументу. Сила волі, небайдужість до долі своєї країни… (Далі за текстом твору.)

Другий аргумент – усепереможна сила красивих людських почуттів, які витримують надзвичайні випробування. Найкращі зразки світової літератури приваблюють саме такими прикладами. Так, красу й силу кохання описує у своєму творі «Тигролови» І. Багряний… (Далі за текстом твору).

Школярі мають відчути: уміння писати твір-роздум потрібне не лише для ЗНО (безперечно, це відповідальний етап, але ж не заради ЗНО вчимося), а, що важливіше, життєво необхідне, – щоб упевнено, переконливо й чітко доводити власну точку зору в різних життєвих ситуаціях.

Джерело: Журнал ДИВОСЛОВО № 02 (659) 2012 р., “ГОТУЄМОСЯ ДО ЗНО” – 1.Ганна ШВЕЦЬ. Як писати твір-роздум (стор. 2) http://dyvoslovo.com.ua/archive/02_201

Як писати твір – роздум для ЗНО

Ганна ШВЕЦЬ, кандидат філологічних наук, Інститут філології Київського національного університету ім. Тараса Шевченка

І. Структура твору-роздуму

Школярам потрібно пояснити, що будь-який твір (попри те, що саме слово передає очевидний творчий, вільний характер процесу) має чітку структуру й будується за стрункою схемою: вступ, основна частина, висновок. Твір-роздум – особливий текст, будова якого визначена законами логіки. До того ж оцінювання висловлення було б суб’єктивним, якби вчитель керувався лише критерієм «подобається – не подобається». Тож дотримання певної визначеної схеми під час написання твору-роздум – доконечна вимога, виконання якої допоможе учневі переконливо довести свою думку, а вчителеві дасть орієнтири для об’єктивного оцінювання. Отож пропонуємо старшокласникам запам’ятати структуру твору-роздуму:

3. Приклад з літератури чи інших видів мистецтва.

4. Приклад з історії, суспільно-політичного чи власного життя.

Середня частина може варіюватися: або подаємо одразу всі аргументи (мінімум два), або по одному, наводячи після кожного приклад. Тоді схема твору матиме такий вигляд:

3. Приклад з літератури чи інших видів мистецтва.

5. Приклад з історії, суспільно-політичного чи власного життя.

Слід наголосити на логічному зв’язку всіх елементів структури: аргументи доводять тезу, приклади підтверджують правильність аргументів. Це означає, що коли висунути дві тези, то потрібно аргументувати кожну з них двома доказами й до кожного добирати приклади. Тут неважко й заплутатися. Тож треба намагатися чітко й лаконічно викладати свої думки.

Учень повинен знати, що під час оцінювання структури його твору звертатимуть увагу на такі моменти: наявність усіх названих елементів структури, пов’язаність їх (тезі відповідають аргументи, приклади й висновок) і використання спеціальних слів та виразів, потрібних для кожної частини тексту. Це означає, що, оцінюючи тезу, викладач візьме до уваги таке:

* вона розташована на початку твору;

* у ній є конструкції, які виражають власну думку.

До прикладів, аргументів та висновку вимоги такі:

*аргументи містяться після тези та відповідають їй;

*приклади йдуть після аргументів і відповідають їм;

*прикладів мінімум два (!): один із художньої літератури чи інших видів мистецтва та один з історії, суспільно-політичного чи власного життя;

*висновок міститься після прикладів і відповідає тезі;

* використані спеціальні слова й вирази, які потрібні для аргументації, наведення прикладів та висновку (див. таблицю нижче).

Важливо пояснити випускникам, що на ЗНО за кожну з п’яти структурних частин твору можна отримати максимум 2 бали. Ще 2 – за логічність твору: поділ на абзаци, логічний розвиток думки, використання спеціальних виразів для зв’язку думок. Отже, за структуру твору максимально може бути 12 балів. Якщо наступних 12 – за ідеальну грамотність – здобути не так просто, то цілком реально навчитися правильно будувати структуру твору-роздуму. З такою настановою, упевнена, старшокласники старанніше й відповідальніше поставляться до роботи над створенням власного висловлення.

Последнее изменение этой страницы: 2016-04-18; Нарушение авторского права страницы

Источник статьи: http://infopedia.su/2×5015.html